У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Присяжнюк Т.I.,

     суддів

     Таран Т.С.,  Філатова В.М.

     за участю прокурора

     Микитенка О.П.,

     засудженого

     ОСОБА_1,

     захисника-адвоката

     ОСОБА_2,

     захисника

     ОСОБА_3.

     розглянувши в судовому засіданні у м. Києві  22  травня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок судової палати у кримінальних справах  апеляційного  суду
м. Києва від 20 лютого 2007 року,

                       в с т а н о в и л а:

     Вироком  Солом'янського  районного  суду  м.  Києва  від   16
листопада 2006 року засуджено:

     ОСОБА_1, 

     IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

     -  за ч. 3 ст. 187 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          із  застосуванням
ст. 69 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4  роки  позбавлення  волі  з
конфіскацією всього майна.

     Вироком судової палати у  кримінальних  справах  апеляційного
суду м. Києва від  20  лютого  2006  року  зазначений  вирок  щодо
ОСОБА_1 у частині призначеного покарання скасовано  та  призначено
йому покарання за ч. 3 ст. 187 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          у  виді  7
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

     У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

     За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що
він  15 березня 2006 року приблизно  о  22  годині  20  хвилин  за
попередньою змовою  з  трьома  невстановленими  слідством  особами
проник у квартиру АДРЕСА_1, де, погрожуючи ОСОБА_4.  застосуванням
насильства, небезпечного для його  життя  та  здоров'я,  заволодів
майном на загальну суму 1744 грн.

     У касаційній  скарзі  засуджений  ОСОБА_1  просить  скасувати
вирок апеляційного суду та  залишити  у  силі  вирок  суду  першої
інстанції, мотивуючи тим, що судове слідство проведено неповно  та
необ'єктивно, крім того, призначено суворе покарання.

     Заслухавши       доповідача,       засудженого       ОСОБА_1,

захисника-адвоката  ОСОБА_2, захисника  ОСОБА_3.,  які  підтримали

касаційну скаргу засудженого,  прокурора,  який  просив  касаційну

скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали  справи  та

обговоривши доводи скарги,  колегія  суддів  вважає,  що  вона  не

підлягає задоволенню.

     Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин,  викладених
у вироку, доведено  зібраними  у  справі доказами,  у  тому  числі
показаннями  потерпілого  ОСОБА_4,   який   підтвердив   обставини
вчиненого щодо нього злочину, показаннями свідка ОСОБА_5.,  даними
протоколів  огляду  місця  події,  огляду  та  вилучення   речових
доказів, а його злочинні дії судом правильно кваліфіковано за ч. 3
ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Що стосується покарання, то  воно  призначене  з  урахуванням
ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1. злочину,  який  відповідно  до
ст. 12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є особливо тяжким,  даних  про  його
особу, а також у  межах  санкції  закону,  за  яким  його  визнано
винним.

     З урахуванням наведеного підстав  для  пом'якшення  покарання
колегія суддів не вбачає.

     Керуючись статтями 394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                            УХВАЛИЛА:

     Касаційну   скаргу   засудженого   ОСОБА_1    залишити    без
задоволення.

     Вирок апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2007 року щодо
ОСОБА_1 залишити без змін.

                              СУДДI:

            Присяжнюк Т.I.   Філатов В.М.   Таран Т.С.