У х в а л а
Iменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Паневіна В.О.
суддів
Глоса Л.Ф. і Коротких О.А.
за участі прокурора
Вергізової Л.А.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 22 травня
2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1. на судові рішення щодо нього, -
встановила:
вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області
від 1 березня 2005 року
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця та мешканця міста Конотопа
Сумської області, раніше на підставі вимог ст. 89 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
не судимого, -
засуджено за:
- ст. 157 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки і 6 місяців
позбавлення волі;
- ст. 15 ч. 3 і 158 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 визначено
остаточне покарання 3 роки і 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 10 травня 2005
року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
26 грудня 2006 року ОСОБА_1 звільнений з місць позбавлення
волі умовно-достроково на 1 рік, 8 місяців і 6 днів.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано судом винним і засуджено за
те, що він 21 листопада 2004 року під час проведення другого туру
виборів Президента України на проспекті Миру в місті Конотопі
Сумської області зустрів особу, матеріали справи щодо якої
виділено в окреме провадження, яка запропонувала йому за 50
гривень вкинути в урну на виборчій дільниці IНФОРМАЦIЯ_2 в місті
Конотопі Сумської області 55 виборчих бюлетенів, заповнених за
кандидата в Президенти України Януковича В.Ф.
ОСОБА_1 погодився на зазначену пропозицію, розуміючи, що його
дії перешкоджають вільному здійсненню права громадянами обирати
Президента України й можуть вплинути на результати голосування,
отримав від невстановленої особи гроші та заповнені бюлетені й о
15-ій години того ж дня прийшов на зазначену виборчу дільницю, де
був затриманий із бюлетенями, тобто не довів свій злочинний намір
до кінця з незалежних від його волі причин.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. порушується питання про
пом'якшення йому міри покарання. Він зазначає, що злочину вчиняти
не хотів, а намір, який його спонукав узяти гроші, пояснює важким
матеріальним становищем і тяжкою хворобою (онкологічне
захворювання).
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора
Вергізову Л.А., яка вважала, що вирок в частині засудження
ОСОБА_1. за ст. 157 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
має бути
скасований з закриттям справи за відсутністю в його діях ознак
цього злочину з залишенням без зміни цього вироку у решті
обвинувачення, перевіривши матеріали кримінальної справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
вона підлягає задоволенню частково.
За змістом ст. 157 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
відповідальність
настає у разі перешкоджання здійсненню громадянином права обирати
чи бути обраним Президентом України, депутатом різних рівнів рад,
міським головою шляхом насильства, обману, погроз, підкупу. При
цьому перешкоджання має носити активний характер як протидія,
спрямована щодо конкретної особи з метою примусити її відмовитися
від участі у виборах, змінити зміст волевиявлення, відмовитися від
проведення передвиборної агітації тощо.
Як убачається із матеріалів кримінальної справи, таких дій
ОСОБА_1 не вчиняв, активної протидії здійсненню виборчого права
нікому не чинив, визнане доведеним обвинувачення в цьому злочині у
вироку сформульовано неконкретно і без зазначення того, кому ж він
саме перешкоджав здійсненню свого виборчого права, а в справі
відсутні дані про таких осіб. Отже, колегія суддів вважає, що за
цим законом ОСОБА_1. засуджено незаконно, що дає підстави для
скасування вироку і ухвали апеляційного суду в цій частині з
закриттям справи за відсутністю в його діях складу злочину.
Що ж стосується засудження за ст. ст. 15 ч. 3 і 158 ч. 2 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
(в редакції КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, ухваленій
5 квітня 2001 року), то висновки суду про винуватість ОСОБА_1. у
вчиненні цього злочину та кваліфікація його дій є правильними.
Такі висновки обгрунтовані наявними у справі доказами, зокрема,
показаннями самого засудженого, який не заперечував того факту, що
намагався використати на виборчій дільниці передані йому фіктивні
бюлетені. Посилання про те, що він злочину вчиняти не хотів не
звільняє його від відповідальності за дії, які містять ознаки
злочину.
Міра покарання за цим законом визначена ОСОБА_1 з дотриманням
закону з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності
вчиненого злочину, даних про його особу та всіх обставин справи,
що пом'якшують його відповідальність, в тому числі й тих, на які є
посилання в касаційній скарзі. Покарання в даному випадку за ст.
ст. 15 ч. 3 і 158 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є необхідним і
достатнім для виправлення засудженого та попередження нових
злочинів. Тому доводи скарги про невиправдану суворість покарання
є необгрунтованими, а скарга в цій частині задоволенню не
підлягає.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від
1 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області
від 10 травня 2005 року щодо ОСОБА_1 в частині засудження його за
ст. 157 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
скасувати, а справу щодо нього
закрити на підставі ст. 6 п. 2 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
за
відсутністю в його діях складу злочину.
Вважати його засудженим за ст. ст. 15 ч. 3 і 158 ч. 2 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання, визначеного судом, - позбавлення
волі строком на три роки. У решті ці ж судові рішення залишити без
зміни.
Судді:
Паневін В.О. Глос Л.Ф. Коротких О.А.