У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Селівона О.Ф.,
суддів
Кривенди О.В., Шевченко Т.В.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 17 травня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області
від 15 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської
області від 22 серпня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, раніше судимого 21 березня 2005
року за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік
позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з іспитовим строком тривалістю один
рік,
засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
вироків, до призначеного покарання приєднано покарання за
попереднім вироком від 21 березня 2005 року і остаточно ОСОБА_1
визначено покарання - три роки позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 22 серпня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 17 жовтня 2005 року,
мешкаючи в дачному будинку в с. Верхня Герасимовка Краснодонського
району Луганської області з дозволу його власника ОСОБА_2, таємно
викрав з цього будинку металеву піч, вартістю 300 гривень.
18-20 жовтня 2005 року ОСОБА_1 таємно викрав з території
вказаної земельної ділянки п'ять секцій металевого забору,
вартістю 1500 гривень, двадцять металевих стійок, вартістю 500
гривень. Всього ОСОБА_1 таємно викрав майна, що належить ОСОБА_2,
на суму 2300 гривень.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на істотні
порушення вимог кримінально-процесуального закону, порушення його
права на захист та призначення йому надмірно суворого покарання.
Просить пом'якшити призначене йому покарання, врахувавши його стан
здоров'я та стан здоров'я його матері, яка потребує його допомоги.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія
суддів вважає, що у її задоволенні необхідно відмовити з таких
підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у
вироку злочинних дій грунтується на доказах, зібраних у
встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні,
належно оцінених судом, є обгрунтованим і не оспорюється
засудженим.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною.
Посилання ОСОБА_1 у скарзі на порушення його права на захист,
а саме, на те, що судом першої інстанції йому було відмовлено у
праві мати захисника, є безпідставним. З протоколу судового
засідання (а.с. 96) вбачається, що на початку судового розгляду
справи підсудний ОСОБА_1 заявив, що послуг захисника не потребує,
свої інтереси буде захищати сам і дана відмова не пов'язана зі
скрутним матеріальним становищем.
Як убачається з матеріалів справи, в апеляції не ставилося
питання про погіршення становища засудженого та судом апеляційної
інстанції при попередньому розгляді справи не було прийнято
рішення про необхідність виклику засудженого в суд, судове
слідство не проводилося, крім того, ОСОБА_1, який утримується під
вартою, клопотання про його виклик в суд не подавалося, а тому
його доводи щодо порушення кримінально-процесуального закону з
підстав, що судом апеляційної інстанції його не було викликано в
суд, не знайшли свого підтвердження.
Отже, істотних порушень вимог кримінально-процесуального
закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни
постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд, згідно з вимогами ст. 65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, врахував ступінь тяжкості вчиненого
злочину, особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують
покарання, і визначив покарання яке є необхідним і достатнім для
його виправлення та перевиховання, а тому підстав для застосування
до нього ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
колегія суддів не вбачає.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до
касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
судді:
Селівон О.Ф. Кривенда О.В. Шевченко Т.В.