У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Гошовської Т.В.,Мороза М.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 травня 2007
року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою
останнього на судові рішення у даній справі.
Вироком Дергачівського районного суду Харківської області
від 4 квітня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
такий,
що не має судимості,
засуджений за ч.4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого
ОСОБА_2 38534 грн.38 коп. на відшкодування матеріальних збитків
та 20000 грн. на відшкодування моральних збитків, а також на
користь експертних установ вказані у вироку судові витрати.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 2
червня 2004 року, близько 1-ої години ночі, за обставин,
встановлених судом та детально наведених у вироку, проник в
помешкання ОСОБА_2, розташоване в АДРЕСА_1, звідки таємно викрав
вказане у вироку майно потерпілого на загальну суму 35433 грн. 77
коп., а також знищив та пошкодив майно в помешканні потерпілого на
суму 6311 грн. 38 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено-зменшено розмір стягнення з
нього на користь потерпілого моральної шкоди до 5000 грн., а в
решті це судове рішення залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про
зміну судових рішень, посилаючись на те, що у матеріалах справи
відсутні переконливі докази його винуватості у крадіжці майна
потерпілого на вказану у вироку суму. З урахуванням наведених
доводів, просить його дії перекваліфікувати з ч.4 ст.185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у
задоволенні такої слід відмовити.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, висновки
місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у крадіжці чужого майна
за вказаних у вироку кваліфікуючих ознак та кваліфікацію його дій
за ч.4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, відповідають фактичним
обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх як
об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до
уваги при з'ясуванні дійсних обставин події та грунтуються на
зібраних у справі доказах. А зокрема, показаннях потерпілого
ОСОБА_2, у якого, як свідчать матеріали справи, не було підстав
для обмови ОСОБА_1, про те яке майно у нього було викрадено і на
яку суму; показаннях самого засудженого ОСОБА_1, котрий в стадії
досудового слідства і в суді не заперечував своєї винуватості у
крадіжці давав показання про обставини заволодіння майном
потерпілого; показаннях вказаних у вироку свідків та даних
протоколів слідчих дій.
Суд першої та апеляційної інстанції ретельно перевіряли
доводи ОСОБА_1, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі,
про недоведеність його винності у вчиненні крадіжки майна та
грошей потерпілого на суму, що вказана у вироку. Викладені в
судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними,
колегія суддів знаходить обгрунтованими, такими, що відповідають
матеріалам справи. Як свідчать фактичні обставини справи, ОСОБА_1
намагається у такий спосіб уникнути відповідальності за більш
тяжкий злочин. У матеріалах справи достатньо доказів, які свідчать
про те, що він вчинив крадіжку майна та грошей потерпілого на
загальну суму 35443 грн. 77 коп.
Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й
оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків
суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій,
органами досудового слідства та судом не допущено. Висновки суду
грунтуються на допустимих і достатніх доказах.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є
справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Суд врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані
про його особу, інші обставини, в тому числі й ті, про які йдеться
у касаційній скарзі. Отже, підстав для пом'якшення йому покарання
немає.
Таким чином, розглядаючи справу в межах касаційної скарги і
не знаходячи, передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав
для призначення її до розгляду касаційним судом, керуючись ст.
394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
С у д д і:
Пивовар В.Ф. Гошовська Т.В. Мороз М.А.