У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Кравченка К.Т.,
суддів
Пошви Б.М. і Канигіної Г.В.,
розглянула в судовому засіданні 17 травня 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 25
березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від
29 липня 2004 року.
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 25 березня
2004 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця м. Ханлар Республіки Азербайджан, раніше
неодноразово судимого, в тому числі
31.01.1992р. за ст. 94 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років
позбавлення волі, звільненого 10.09.2001р. постановою від
08.08.2001р. на підставі ст. 5 Закону України "Про амністію"
( 2593-14 ) (2593-14)
від 5.07.2001р.,
засуджено за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
4 роки позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те,
що він 13.01.2003р., з метою заволодіння чужим майном, проник у
АДРЕСА_1, звідки намагався таємно викрасти майно потерпілого
ОСОБА_2 на загальну суму 3500грн., однак не довів свій злочинний
умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки
був затриманий працівниками міліції.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Одеської області від 29 липня 2004 року вирок
щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що його
вину у вчинені злочину не доведено, справу проти нього
сфабриковано, висновки суду не відповідають фактичним обставинам
справи. Також зазначає, що його не ознайомлено з протоколом
судового засідання в зв'язку з чим порушено його право на захист.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у
касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги
слід відмовити.
Як убачається з матеріалів справи, судами першої та
апеляційної інстанції всебічно та повно досліджено зібрані по
справі докази, у тому числі й ті, на які містяться посилання у
касаційній скарзі, та давши їм належну оцінку в їх сукупності,
суди дійшли обгрунтованого висновку про доведеність винуватості
ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що його вину у вчиненні
злочину не доведено, є безпідставними і спростовані доказами, що є
у справі.
Згідно зі встановленими у справі фактичними обставинами
матеріальний закон судом застосовано правильно.
Суд апеляційної інстанції перевірив доводи засудженого, які є
аналогічними доводам касаційної скарги, і не знайшов підстав для
їх задоволення. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам
справи і є правильним.
Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що його не ознайомлено
з протоколом судового засідання, є безпідставними та
спростовуються власноручно написаною розпискою від 21.05.2004р., в
якій зазначено, що з матеріалами справи ознайомлений в присутності
адвоката, прошу справу направити в апеляційний суд .
Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом норм
кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни
або скасування судових рішень, не встановлено.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості
вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини, що
пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до
розгляду у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб не вбачає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах
у х в а л и л а :
в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
С у д д і :
Кравченко К.Т. Пошва Б.М. Канигіна Г.В.