У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Заголдного В.В. і Редьки А.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 травня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2
на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 17
вересня 2004 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше не судимого,
засуджено:
за ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років позбавлення
волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
за ч. 3 ст. 189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі;
за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1
остаточно призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією
майна.
Цим же вироком засуджено і ОСОБА_3, вирок щодо якого не
оскаржено.
В апеляційному порядку вирок не оскаржено.
ОСОБА_1а визнано винним у тому, що він 28.06.2003 року в м.
Бериславі біля річкового порту за попередньою змовою з
невстановленою особою із застосуванням насильства, небезпечного
для життя та здоров'я потерпілого, заволодів велосипедом та іншим
майном на суму 350 грн. потерпілого ОСОБА_4.
29.06.2003 року на перехресті АДРЕСА_1 ОСОБА_1 шляхом
вимагання з погрозою застосування фізичного насильства заволодів
10 грн., які належали ОСОБА_5
В той же день ОСОБА_1 в АДРЕСА_1зустрів ОСОБА_6, якому
запропонував сісти в автомобіль, а потім, приїхавши до покинутої
ферми, став вимагати у ОСОБА_6 гроші, застосувуючи насильство,
небезпечне для життя та здоров'я потерпілого. В подальшому ОСОБА_6
передав ОСОБА_1у 50 грн..
6.07.2003 року в АДРЕСА_1 ОСОБА_1, за попередньою змовою із
ОСОБА_3, із застосуванням фізичного насильства, що не є
небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, заволоділи майном
ОСОБА_7 на загальну суму 70 грн..
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого
ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку, оскільки ОСОБА_1
злочини не вчиняв, а справа щодо нього сфальсифікована.
Посилається на однобічність та неповноту у досдідженні обставин
справи. На його думку, висновки суду щодо його винності у вчинених
злочинах не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того,
зазначає, що на досудовому слідстві до ОСОБА_1а застосовувалися
недозволені методи ведення слідства, порушувалися права
засудженого на захист.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга задоволенню не підлягає.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність
винності ОСОБА_1а у вчинених злочинах грунтуються на зібраних та
ретельно перевірених в судовому засіданні доказах. Доводи ж у
касаційній скарзі про невідповідність висновків суду фактичним
обставинам справи безпідставні.
Так, із показань потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1
разом із невідомою особою напали на нього та побили, від чого він
втратив свідомість і заволоділи його велосипедом.
Свідок ОСОБА_8 показав, що засуджений дав йому велосипед для
продажу. В подальшому він продав велосипед за 50 грн. ОСОБА_9, яка
підтвердила, що купила велосипед у ОСОБА_8 за цю суму.
Факт вимагання грошей у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за обставин,
викладених у вироку, підтверджується показаннями потерпілих
ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
ОСОБА_13, ОСОБА_14.
Вина ОСОБА_1а у відкритому заволодінні майном ОСОБА_7
підтверджується показаннями потерпілого про те, що ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 заволоділи його майном, завдавши йому удар в живіт.
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнали себе винними у
пограбуванні ОСОБА_7 та показали, за яких обставин вчинили цей
злочин.
Як убачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом
досліджені всі обставини, які могли б мати значення для справи,
тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й
судового слідства у справі необгрунтовані.
Дії засудженого ОСОБА_1а за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч.
3 ст. 189, ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано
правильно.
Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону
і є справедливим.
Посилання захисника на застосування до ОСОБА_1а недозволених
методів ведення слідства та порушення його прав на захист
безпідставні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи,
засуджений ОСОБА_1 як на досудовомі слідстві, так і в ході
розгляду справи судом не заявляв жодних клопотань про те, що до
нього застосовувалося фізичне та психологічне насильство. На
досудовому слідстві ОСОБА_1у роз'яснювалося право мати захисника,
чим він і скористався. Під час слухання справи судом ОСОБА_1у був
наданий захисник ОСОБА_2 (а.с. 135-а, 132, 225).
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б
могли бути підставою для скасування або зміни судових рішень не
встановлено.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб не
вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_2 відмовити.
Судді:
В.Г. Жук В.В. Заголдний А.I. Редька