У х в а л а
 
                         IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     Головуючого - судді
     Кравченка К.Т.,
     суддів
     Пошви Б.М. і Канигіної Г.В.,
     за участю прокурора засудженого захисника
     Ковтун Н.Я., ОСОБА_1, ОСОБА_2,
     розглянула в судовому засіданні у м.  Києві  17  травня  2007
року  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами   засудженого
ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок колегії суддів  Судової
палати у  кримінальних  справах  апеляційного  суду  Миколаївської
області від 23 лютого 2007 року.
     Вироком Вознесенського міжрайонного  суду  від  27  листопада
2006 року
     ОСОБА_1, 22 вересня 1983 року народження, уродженця  м.  Нова
Одеса Миколаївської області, раніше не судимого,
     засуджено  за  ч.  3  ст.286  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           із
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років  позбавлення
волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
     На підставі  ст.ст.  75,76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1
звільнено від відбування покарання  з  випробуванням  з  іспитовим
строком 2 роки та зобов'язано не  виїжджати  за  межі  України  на
постійне проживання  без  дозволу  органів  кримінально-виконавчої
системи та повідомляти ці органи про  зміну  місця  проживання  та
роботи.
     Постановлено стягнути із засудженого  на  користь  потерпілих
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 1956 грн. і 1680 грн. відповідно;  з  цивільного
відповідача ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_3 4 564 грн. і 20
000  грн.  на  відшкодування  матеріальної  і   моральної   шкоди,
потерпілої  ОСОБА_6  20  000  грн.  моральної  шкоди,  потерпілого
ОСОБА_4 3 920 грн. і 20 000 грн. на відшкодування  матеріальної  і
моральної шкоди, потерпілої ОСОБА_7 20 000 грн. моральної шкоди.
     За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 26  травня  2006
року,  приблизно  о  15  год.  15  хв.,  керуючи  за   довіреністю
автомобілем  "ГАЗ-ЧАЗ",  реєстраційний  НОМЕР_1  та  рухаючись  по
маршруту "Миколаїв-Братське" автодорогою М-23 "Ульянівка-Миколаїв"
зі швидкістю 83-86 км/год. при переїзді перехрестя  дороги  на  с.
Білоусівка, на порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 "б",  10.1,
10.3, 11.1, 11.2, 12.1, 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху, проявив
неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечну  швидкість
руху та дистанцію  стосовно  мопеда  "Ямахи",  що  був  для  нього
перешкодою,  продовжував  наближатися  до  мопеда,  яким  керувала
неповнолітня ОСОБА_8 з двома пасажирами позаду, що є порушенням п.
21.1 Правил дорожнього руху.
     На перехресті водій мопеда ОСОБА_8 виконуючи поворот  наліво,
порушила вимоги п.п. 10.1,  10.3,  10.4  Правил  дорожнього  руху,
внаслідок чого та зазначених порушень з боку водія ОСОБА_1 виникло
зіткнення автомобіля з мопедом.
     У результаті дорожньо-транспортної  пригоди  ОСОБА_8  та  два
пасажири мопеда - ОСОБА_10 і малолітня ОСОБА_9 - загинули.
     Вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних  справах
апеляційного суду Миколаївської області від 23  лютого  2007  року
вирок Вознесенського міжрайонного суду від 27 листопада 2006  року
у відношенні ОСОБА_1 у частині призначення покарання  скасовано  і
за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст. 69  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         засуджено на  5  років  позбавлення  волі  без
позбавлення права керувати транспортними засобами.
     У касаційних скаргах  засуджений  ОСОБА_1  та  його  захисник
ОСОБА_2 просять вирок апеляційного суду скасувати  та  залишити  в
силі вирок суду першої  інстанції,  оскільки  апеляційний  суд  не
навів жодних переконливих доказів на підтвердження  свого  рішення
про призначення йому більш суворого покарання.
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  пояснення
засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на  підтримання  касаційних
скарг, міркування прокурора про  залишення  касаційних  скарг  без
задоволення, перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги  слід
задовольнити частково, з таких підстав.
     Відповідно до вимог ст.ст. 332-335 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         та
роз'яснень, даних у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України
від 15 травня 2006 року № 1  "Про  практику  постановлення  судами
вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в  апеляційному
порядку" у вироку  апеляційного  суду  необхідно  викласти  оцінку
правильності   рішень,   прийнятих   судом    першої    інстанції;
формулювання обви нувачення, визнаного судом доведеним (якщо  його
обсяг було збільшено); обгрунтування кваліфікації дій  засудженого
та міри покарання.
     Апеляційний суд, скасовуючи вирок  суду  першої  інстанції  в
частині  неправильного   звільнення   засудженого   від   відбуття
покарання, лише зазначив у вироку,  що  суд  не  врахував  ступінь
тяжкості  учиненого  злочину  та  не  навів  у  вироку,  які  саме
обставини справи та дані про  особу  винного  дають  підстави  для
такого рішення.
     У той же час, як убачається з матеріалів справи (т.  2,  а.с.
51), суд першої інстанції при  призначенні  покарання  засудженому
врахував ступінь  тяжкості  учиненого  злочину,  а  також  й  інші
обставини, дані про оцінку яких у вироку відсутні.
     Відповідно до вимог ст. 334 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  суд  у
мотивувальній частині вироку зобов'язаний мотивувати свої висновки
щодо виду і міри покарання, яке слід призначити засудженому.
     Зазначені вимоги  закону  у  повній  мірі  відносяться  і  до
випадків скасування вироку апеляційним судом, який  з  дотриманням
вимог ст.  65  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  повинен  навести  мотиви
призначеного особі, яка вчинила злочин, покарання,  необхідного  й
достатнього для її виправлення та попередження нових злочинів.
     Виходячи з того, що вирок апеляційного  суду  постановлено  з
порушенням вимог кримінально-процесуального закону,  він  підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під
час якого зазначені недоліки необхідно усунути.
     Керуючись ст.ст. 394-396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів Судової  палати  у  кримінальних  справах  Верховного  Суду
України,
                        У Х В А Л И Л А :
     касаційні  скарги  засудженого  ОСОБА_1  та  його   захисника
ОСОБА_2 задовольнити частково.
     Вирок колегії суддів Судової палати  у  кримінальних  справах
апеляційного суду Миколаївської області від 23  лютого  2007  року
щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити  на  новий  апеляційний
розгляд у той же суд, але в іншому складі суддів.
 
                              Судді:
     Кравченко К.Т.  Пошва Б.М.  Канигіна Г.В.