У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів за участю прокурора та захисників
Скотаря А.М., Кузьменко О.Т., Морозової С.Ю., ОСОБА_2 і
ОСОБА_3,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 17 травня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постановлені судові
рішення,
в с т а н о в и л а:
Вироком Оболонського районного суду м.Києва від 5 травня 2006
року засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судимого,
-за ч.5 ст.191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років позбавлення
волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням
організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій
на підприємствах, установах, організаціях будь-яких форм
власності, а також посади, пов"язані із матеріальною
відповідальністю строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна,
яке є його особистою власністю.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Соляріс-Ю"
692.965,16 грн., а також на користь Київського НДIСЕ МЮ України
2.182 грн. судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду м.Києва від 2 серпня 2006 року
вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком, відповідно до наказу Генерального директора
МП "Соляріс", що є засновником ДП МП ТОВ "Соляріс"- "Соляріс-Ю"
ОСОБА_4 від 15 березня 2003 року, ОСОБА_1 був призначений на
посаду IНФОРМАЦIЯ_2 ДП "Соляріс-Ю". 23 квітня 2003 року
Оболонською районною у м.Києві державною адміністрацією було
перереєстровано ДП МП ТОВ "Соляріс"-"Солярс-Ю" і ОСОБА_1 був
обраний на посаду IНФОРМАЦIЯ_2 цього підприємства, яке займалось
виготовленням виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного
каміння.
В процесі виконання своїх службових обов"язків, пов"язаних із
організацією роботи підприємства та контролем виробничого процесу,
в нього виник умисел на протиправне привласнення майна
підприємства з використанням свого службового становища, з
корисливих мотивів.
З урахуванням того, що підприємство працює з дорогоцінними
металами та камінням, а тому має визначену систему обігу і обліку
матеріальних цінностей, що ускладнює доступ до матеріальних
цінностей, переслідуючи власні корисливі мотиви і з метою
послідуючого привласнення майна товариства шляхом зловживання
своїм службовим становищем IНФОРМАЦIЯ_2 підприємства, ОСОБА_1
уклав сам з собою договір на повну матеріальну відповідальність,
одночасно виступаючи за цим договором як керівник підприємства і
працівник в одній особі. Цим самим він узяв на себе обов"язки
матеріально-відповідальної особи, що дало йому можливість мати
доступ до матеріальних цінностей на складі сировини та готової
продукції підприємства і отримувати їх в підзвіт.
В послідуючому, маючи доступ до отримання в підзвіт
матеріальних цінностей підприємства та реалізуючи свій злочинний
умисел на їх привласнення, діючи всупереч інтересам служби, з
метою їх обернення на свою користь, в період з 15 березня 2001
року по 1 серпня 2004 року за місцем розташування ТОВ "Соляріс-Ю",
що на вул.Скляренка, 15 у м.Києві, ОСОБА_1 отримав під звіт по
накладних на підпорядковану йому підприємстві, а в подальшому не
відзвітувавшись про них, не повернув до складу підприємства
матеріальні цінності, а саме, вироби із золота, сировину золота та
сировину срібла.
Звільняючись з підприємства і намагаючись приховати факт
привласнення ним матеріальних цінностей очолюваного ним ТОВ
"Соляріс-Ю", ОСОБА_1 не передав підприємству по акту
прийому-передачі, відмовившись від участі від повної
інвентаризації матеріальних цінностей підприємства, а відповідно і
підписання акту інвентаризації, і з 1 серпня 2004 року самовільно
залишив посаду ТОВ "Соляріс-Ю", залишивши у підзвіті
товарно-матеріальні цінності на загальну суму 151.546,61 грн.
У касаційних скаргах:
засуджений ОСОБА_1 у зв"язку із невідповідністю висновків
суду фактичним обставинам справи, неповнотою і однобічністю
досудового і судового слідства, неправильним застосуванням
кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання
тяжкості злочину і його особі та неправильним вирішенням
цивільного позову, просить перекваліфікувати його дії на ч.1
ст.365 та ч.1 ст.367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
;
захисник ОСОБА_2 у зв"язку із невідповідністю висновків суду
фактичним обставинам справи, неповною і однобічністю досудового і
судового слідства, порушенням вимог кримінального закону,
неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю
призначеного покарання тяжкості злочину і особі ОСОБА_1 та
неправильним вирішенням цивільного позову просить скасувати
постановлений щодо останнього вирок і направити справу на нове
досудове слідство;
захисник ОСОБА_3, за аналогічних обставин, що зазначені у
касаційних скаргах ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2, просить скасувати
постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і направити справу на
нове досудове слідство.
Заслухавши доповідача, захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які
підтримали касаційні скаргі, прокурора, який просив залишити
судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів
вважає, що в їх задоволенні слід відмовити.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених
дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні
доказами, зокрема, показаннями самого ОСОБА_1, який не заперечував
проти отримання ним в сховищах ДП "Соляріс-Ю" та ТОВ "Соляріс-Ю"
готової продукції із золота і срібла. Вказував, що сам займався
виготовленням продукції і отримував сировину дорогоцінних металів.
Гроші, отримані від реалізації продукції, він витрачав на
придбання обладнання, при цьому на облік його не ставив, гроші по
бухгалтерії не оприбутковував; показаннями свідків ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, та іншими доказами, аналіз яких суд дав у
вироку.
Згідно з накладними та нарядами ОСОБА_1, перебуваючи на
посаді IНФОРМАЦIЯ_2 ДП "Соляріс-Ю" та ТОВ "Соляріс-Ю" в період
часу з 2001 по 2004 рік отримував в підзвіт сировину золота,
срібла і вироби із зазначених дорогоцінних металів на
підприємстві, однак в повному обсязі матеріальні цінності або їх
вартість в грошах не повернув.
За даними судово-бухгалтерської експертизи ОСОБА_1 було
отримано і не повернуто ТОВ "Соляріс-Ю" за період з 15 березня
2001 року по 1 серпня 2004 року 2578,74 г виробів із золота,
3524,04 г сировини золота та 2859,49 г сировини срібла.
Тому, з урахуванням всіх наведених у вироку доказів, колегія
суддів вважає, що ОСОБА_1 обгрунтовано визнано винним у
привласненні чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало в
його віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в
особливо великих розмірах.
Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог
кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли
перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити
законний, обгрунтований і справедливий вирок.
Дії ОСОБА_1 за ч.5 ст.191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані вірно, а покарання, мінімальне за санкцією даної
норми закону, призначено відповідно до вимог ст.65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням характеру і ступеня суспільної
небезпечності вчиненого та даних про його особу.
Цивільний позов у справі вирішено відповідно до вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного
суду м.Києва від 5 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду
м.Києва від 2 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кузьменко О.Т.