У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Редьки А.I.
     суддів
     Жука В.Г., Заголдного В.В.
     за участю прокурора
     Сорокіної О.А.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  17  травня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Херсонської області на постановлені щодо ОСОБА_1  судові
рішення.
     Вироком Каховського міськрайонного суду  Херсонської  області
від 20 вересня 2004 року
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1,
     раніше неодноразово судимого,
     останній раз 27 лютого 2002 року
     Каховським міським судом Херсонської
     області за ст. 185 ч. 2, 43 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
     звільненого 12.05.04 року за відбуттям покарання, -
     засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі.
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим  строком  1
рік.
     На  підставі  ст.  76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   ОСОБА_1
покладено  обов'язки:  повідомляти  органи  кримінально-виконавчої
системи  про  зміну  місця  проживання   та   роботи;   періодично
з'являтися в ці органи для реєстрації.
     Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від  14  грудня
2004 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він  3  серпня  2004  року,
приблизно о 17 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,
з  подвір'я  будинку  АДРЕСА_1  таємно  викрав  металеву   хвіртку
вартістю 100 грн., яка належала ОСОБА_2.
     У касаційному поданні прокурор просить вирок та  ухвалу  щодо
ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на  новий  судовий  розгляд,
посилаючись на невідповідність призначеного засудженому  покарання
внаслідок його м'якості.
     Заслухавши доповідача, міркування прокурора, яка  просила  на
підставі ст.ст. 5,  74  ч.  2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          звільнити
ОСОБА_1 від призначеного покарання, перевіривши матеріали  справи,
колегія  суддів  вважає,  що  касаційне  подання  задоволенню   не
підлягає, а вирок та ухвала підлягають зміні з таких підстав.
     Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 таємно викрав чуже
майно на суму 100 грн. Злочин, за який ОСОБА_1 засуджено за  ч.  2
ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , був вчинений 3 серпня 2004 року, а
30 червня 2005 року набув чинності  Закон  України  "Про  внесення
змін  до  Кодексу  України  про  адміністративні   правопорушення"
( 2635-15 ) (2635-15)
         від 2 червня 2005 року, яким  ст. 51 КУпАП викладено у
новій редакції і встановлено, що викрадення  чужого  майна  шляхом
крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним,
за що передбачена адміністративна відповідальність, якщо  вартість
такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує  трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Таким чином, цим законом здійснена часткова  декриміналізація
окремих злочинів, і зокрема,  діяння,  передбаченого  ст.  185  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Оскільки,  відповідно   до   ст.   58   Конституції   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та ч. 1 ст. 5 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          закон,  який
скасовує або пом'якшує відповідальність, має зворотну дію в  часі,
тобто  поширюється  на  осіб,  що  вчинили  відповідні  діяння  до
набрання таким  законом  чинності,  у  тому  числі  на  осіб,  які
відбувають покарання, то, виходячи з положень зазначених  законів,
вчинене ОСОБА_1 3 серпня 2004 року таємне викрадення чужого  майна
на суму 100 грн., який кваліфіковано судом за  ч.  2  ст.  185  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , на даний час не може визнаватися злочином.
     Враховуюче те, що  вирок  щодо  ОСОБА_1  набрав  чинності,  а
справа за касаційним поданням розглядається в касаційному порядку,
колегія суддів вважає за необхідне в порядку ст. 395  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
         на  підставі  ч.  2  ст.  74  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
звільнити  засудженого  вироком  Каховського  міськрайонного  суду
Херсонської області від 20  вересня  2004  року  від  призначеного
покарання за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
 
                        у х в а л и л а :
     У  задоволенні  касаційного  подання   заступника   прокурора
Херсонської області відмовити.
     В порядку ст. 395 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          вирок  Каховського
міськрайонного суду Херсонської області від 20 вересня  2004  року
та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14 грудня 2004
року щодо ОСОБА_1 змінити, на підставі ч.  2  ст.  74  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         звільнити  його  від  призначеного  покарання  за  цим
вироком за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
                           С у д д і :
              Редька А.I.  Жук В.Г.  Заголдний В.В.