У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді
Кравченка К.Т.
суддів за участю прокурора
Канигіної Г.В., Пошви Б.М. Саленка I.В.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17 травня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора Харківської області на вирок Лозівського міськрайонного
суду Харківської області від 8 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженку с. Таранова Зміївського
району Харківської області,
жительку м. Лозова Харківської області,
судимості не має,
засуджено:
- за ч.1 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки
позбавлення волі;
- за ч.1 ст.311 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік обмеження
волі.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 за
сукупністю злочинів призначено два роки позбавлення волі.
Згідно зі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено від
відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один
рік.
Відповідно до вимог ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ОСОБА_1
покладено обов'язки повідомляти орган кримінально-виконавчої
системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для
реєстрації у цей орган.
В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
Як визнав суд, у червні 2006 року, ОСОБА_1, перебуваючи на
території Південного ринку мікрорайону №5 м. Лозова Харківської
області, у особи, невстановленої слідством, незаконно придбала
пігулки "трайфед" та кристали йоду, з метою використання їх при
виготовленні психотропної речовини. Потім незаконно перенесла їх
до місця свого проживання у квартиру АДРЕСА_1, де також незаконно,
без мети збуту, виготовила та зберігала до 17 червня 2006 року
психотропну речовину - первитин (метамфетамін) вагою 0,3216 г. для
власного вживання, а також псевдоєфідрин, що відноситься до
прекурсорів.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що
суд при призначенні покарання, порушив вимоги ст.61 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. У доповненні до касаційного подання прокурор просить
вирок у справі змінити та звільнити ОСОБА_1 від відбування
покарання за ч.1 ст.311 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора підтримавшого
подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що судове рішення у
справі підлягає зміні.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які її засуджено, стверджується сукупністю
досліджених у судовому засіданні доказів, є правильним і у поданні
не оспорюється.
Правильність кваліфікації злочинних дій засудженої за ч.1
ст.309 та ч.1 ст.311 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, сумнівів не викликає.
Зі справи видно, що ОСОБА_1 має на утриманні дитину 1995 року
народження.
Однак, при призначенні винній покарання за ч.1 ст.311 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
у виді обмеження волі, суд не урахував цю
обставину, чим порушив вимоги ст.61 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
оскільки такий вид покарання не застосовується до жінок, які мають
дітей віком до чотирнадцяти років.
Iз роз'яснень, що містяться у п.8 постанови Пленуму
Верховного Суду України "Про практику призначення судами
кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року №7( v0007700-03 ) (v0007700-03)
, видно, що коли санкцією закону, за яким засуджується особа,
передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не
можуть бути до неї застосовані, суд не вправі перейти до більш
мcякого виду покарання. У таких випадках суд, за наявності до того
підстав, повинен постановити вирок і звільнити засуджену від
покарання.
Ураховуючи те, що ОСОБА_1 скоїла злочини невеликої тяжкості,
вперше, тяжких наслідків від вчиненого не настало, у вчиненому
щиро розкаялася та сприяла розкриттю злочинів, має на утриманні
малолітню дитину, а також те, що призначати їй покарання у виді
штрафу, з огляду на наведене, є недоцільним та таким, що
суперечитиме вимогам ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, засуджену слід
звільнити від покарання, передбаченого ч.1 ст.311 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання першого заступника прокурора Харківської
області задовольнити.
Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 8 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
ОСОБА_1 від призначеного за ч.1 ст.311 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання звільнити.
У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
С у д д і:
Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Пошва Б.М.