У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Скотаря А.М. і Кузьменко О.Т.
Кузьменко О.Т.
за участю прокурора
Колесниченка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 травня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора м. Севастополя.
Вироком Балаклавського районного суду м. Севастополя від 26
квітня 2006 року
ОСОБА_1,
05.11.1980 року народження, судимості не має,
засуджено за ч.2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі.
Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 25 липня 2006
року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом
першої інстанції, залишено без задоволення, а вирок без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного
сп'яніння 12.12.2005 р. у будинку АДРЕСА_1 на грунті неприязних
стосунків ударами рук і ніг по голові та тулубу умисно заподіяв
ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, від яких той на IНФОРМАЦIЯ_1
помер.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись на
безпідставність застосування щодо ОСОБА_1 ст.69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, що призвело до невідповідності призначеного йому
покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок
м'якості, просить судові рішення скасувати, а справу направити на
новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав
подання, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи
подання, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Твердження прокурора у касаційному поданні про неправильність
застосування до ОСОБА_1 ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, в результаті
чого призначене йому покарання є надто м'яким, грунтуються на
законі та матеріалах справи.
Відповідно до ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за наявності
декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують
ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного
суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання,
нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої
частини цього Кодексу.
Зазначені вимоги закону судом не виконано.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції
визнав, що ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння вчинив злочин,
який відповідно до ст.12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
відноситься до
тяжких.
Мотивуючи можливість призначення ОСОБА_1 покарання нижче від
найнижчої межі, ніж передбачена законом, суд у вироку вказав, що
враховує особу засудженого, його позитивні характеристики за
місцем проживання та роботи.
Що ж стосується обставин, які пом'якшують покарання, у вироку
не вказано, які з встановлених судом істотно знижують ступінь
тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину.
Зокрема, суд без дослідження всіх доказів по справі, оскільки
її було розглянуто відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, передчасно визнав обставиною, яка пом'якшує покарання
ОСОБА_1 - неправомірні дії потерпілого, які викликали негативну
реакцію у засудженого.
Також без урахування обставин справи суд визнав пом'якшуючою
обставиною - з'явлення ОСОБА_1 із зізнанням, оскільки з матеріалів
справи видно, що він з'явився в органи міліції лише після того, як
йому стало відомо, що свідок ОСОБА_3 указала на нього, як на
особу, яка вчинила злочин.
Ураховуючи особу засудженого суд указав, що ОСОБА_1 як за
місцем проживання, так і за місцем роботи характеризується
позитивно. При цьому поза увагою суду та без належної оцінки
залишилася довідка-характеристика, видана Балаклавським РВ УМВС
України в м. Севастополі щодо ОСОБА_1 (а.с. 119), в якій
останнього характеризують із негативної сторони.
Крім того, органи досудового слідства у обвинувальному
висновку вказали про наявність по справі обставини, яка обтяжує
покарання - учинення ОСОБА_1 злочину щодо особи похилого віку. Суд
не врахував цю обставину при призначенні покарання та всупереч
вимогам ст.67 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не навів у вироку мотивів
невизнання зазначеної обставини як такої, що обтяжує покарання.
Судом першої інстанції також не в повній мірі враховано
обставину, що обтяжує покарання - учинення злочину ОСОБА_1 у стані
алкогольного сп'яніння.
Отже, суд, застосовуючи ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, на
обгрунтування свого рішення не навів переконливих доводів, які
істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, та з
урахуванням даних про особу засудженого давало підстави для
призначення ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі,
встановленої в санкції закону.
Даних обставин не врахувала й апеляційна інстанція, яка в
порушення вимог закону в ухвалі в якості обставин, що пом'якшують
покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1
злочину, послалася лише на дані про його особу, а саме на його
позитивні характеристики.
Крім того, наводячи дані про потерпілого ОСОБА_2, зокрема, що
він не мав постійного місця проживання, зловживав спиртними
напоями, проживав без законних підстав у будинку бабусі ОСОБА_1,
апеляційна інстанція не вказала як ці обставини пов'язані з
вчиненням ОСОБА_1 злочину та вплинули на ступінь його тяжкості.
Тому постановлені по справі судові рішення не можна визнати
законними та обгрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, при
якому належить дослідити всі обставини справи, в тому числі і ті,
які можуть вплинути на вид та розмір покарання, і в разі
доведеності вини ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, призначити
покарання відповідно до вимог закону.
З урахуванням того, що порушення закону допущено судами як
першої, так і апеляційної інстанцій, і в касаційному поданні
прокурора ставиться питання про скасування вироку та ухвали,
справа підлягає направленню не на новий апеляційний розгляд, як
про це просить прокурор у поданні, а на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 395 і 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора м. Севастополя
задовольнити частково.
Вирок Балаклавського районного суду м. Севастополя від 26
квітня 2006 р. та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 25
липня 2006 р. щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Судді:
КОНОВАЛОВ В.М. СКОТАРЬ А.М. КУЗЬМЕНКО О.Т.