У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Скотаря А.М. і Кузьменко О.Т.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 травня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.
Вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області
від 6 липня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, відповідно до ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
судимості не має,
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами на строк 3 роки.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 7 вересня
2006 року апеляцію захисника ОСОБА_2 частково задоволено й вирок
щодо ОСОБА_1 змінено. Його на підставі ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком 3 роки із застосуванням вимог, передбачених
п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. З мотивувальної
частини вироку також виключено посилання: про порушення ОСОБА_1 п.
21.1 Правил дорожнього руху України; про вчинення ним умисного
злочину та обставини, яка обтяжує покарання - засудження вироком
Арбузинського районного суду Миколаївської області від 23.08.2002
р. за ч.2 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
З урахуванням унесених апеляційним судом змін ОСОБА_1 визнано
винуватим у тому, що він 19.03.2006 р., рухаючись по автомобільній
дорозі Т-1510 у напрямку від с. Панкратове до смт. Арбузинка,
керуючи автомобілем Москвич - 2140, державний номер НОМЕР_1,
порушив пункти 2.9 (а), 12.1 і 12.2 Правил дорожнього руху
України, внаслідок чого керований ним автомобіль перевернувся і
пасажири автомобіля ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні
ушкодження, перша - середньої тяжкості, а друга - тяжкі, від яких
настала смерть останньої.
За змістом касаційного подання прокурор, посилаючись на
безпідставність застосування апеляційним судом до засудженого
ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, просить ухвалу апеляційного суду
скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала
касаційне подання прокурора, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне
подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Твердження прокурора у касаційному поданні про
безпідставність застосування апеляційним судом до ОСОБА_1 ст.75
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
грунтується на законі та матеріалах справи.
Відповідно до закону ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
може бути
застосована в тому разі коли суд при призначенні покарання,
враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини
справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без
відбування покарання.
Ці вимоги закону апеляційним судом не виконано.
Як убачається з матеріалів справи, звільняючи на підставі ст.
75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 від відбування покарання з
випробуванням, колегія суддів апеляційного суду не в повній мірі
врахувала тяжкість учиненого ним у стані алкогольного сп'яніння
злочину, який відноситься до тяжких злочинів (ст.12 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
), а також висновки суду першої інстанції стосовно
того, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише за умови його ізоляції
від суспільства.
Зокрема, апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги дані,
що характеризують ОСОБА_1, як водія транспортних засобів, а саме,
що 23.08.2002 р. його вже було засуджено за ч.2 ст. 286 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права
керувати транспортними засобами строком на 3 роки та на підставі
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з
випробування за те, що він 31.03.2002 р. у стані алкогольного
сп'яніння порушив правила безпеки дорожнього руху, в результаті
чого ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Належних висновків
із такого засудження ОСОБА_1 не зробив і після погашення цієї
судимості, знову керуючи транспортним засобом у стані
алкогольного сп'яніння, допустив порушення правил дорожнього руху,
що потягло тяжкі наслідки.
Крім того, судом не враховані й конкретні обставини
дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, з матеріалів справи
вбачається, що ОСОБА_1 за власною ініціативою посадив в автомобіль
близько 8 осіб, управляв ним у нетверезому стані, в темну пору
доби, в умовах обмеженої туманом видимості, не вибрав безпечної у
даній дорожній обстановці, з урахуванням кількості осіб, яких він
перевозив у салоні автомобіля, швидкості, унаслідок чого не
впорався з керуванням автомобілем і допустив його перекидання,
внаслідок чого пасажири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні
ушкодження, перша - середньої тяжкості, а друга - тяжкі, від яких
настала смерть останньої.
За таких обставин доводи прокурора про відсутність підстав
для застосування ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
й звільнення ОСОБА_1
від відбування покарання з випробуванням є обгрунтованими, у
зв'язку з чим відповідно до ст.ст. 398, 372 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий апеляційний розгляд через м'якість покарання.
При новому розгляді кримінальної справи апеляційний суд має
ретельно перевірити зібрані в справі докази, дати їм та висновкам
суду першої інстанції належну оцінку, перевірити доводи апеляції
захисника ОСОБА_2 і при доведеності вини ОСОБА_1 призначити йому
покарання відповідно до вимог ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Крім того, апеляційній інстанції належить в установленому
законом порядку вирішити питання про розгляд апеляцій засудженого
ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_6, які містяться в матеріалах справи
(а.с. 146, 150-151), але залишені апеляційною інстанцією поза
увагою.
Керуючись статтями 395 і 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Апеляційного суду Миколаївської
області від 7 вересня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_1
скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд в той
же апеляційний суд в іншому складі суду.
Судді:
КОНОВАЛОВ В.М. СКОТАРЬ А.М. КУЗЬМЕНКО О.Т.