У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів за участю прокурора
Скотаря А.М., Кузьменко О.Т., Опанасюка О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 17 травня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Чернівецької області на постановлені судові рішення щодо
засудженого ОСОБА_1,
в с т а н о в и л а:
Вироком Першотравневого районного суду м.Чернівців від 14
липня 2006 року засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше судимого:
1). 25.10.1999 р. за ст.141 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2
роки 6 місяців позбавлення волі;
2). 15.02.2002 р. за ст.185 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3
роки 6 місяців позбавлення волі,
-за ч.1 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки обмеження
волі;
-за ч.2 ст.342 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік позбавлення
волі, а на підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів остаточно на 1 рік позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12 вересня
2006 року вирок змінений, з нього виключено вказівку про судимість
ОСОБА_1 за вироком Першотравневого районного суду м.Чернівців від
28 березня 1996 року. В решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком 25 березня 2006 року ОСОБА_1 біля 24 год.
перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння в кафе "Кондитерське"
на вул.Гагаріна, 38 у м.Чернівці, з хуліганських спонукань, грубо
порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до
суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, завдав
ОСОБА_2 декілька ударів кулаком в обличчя, спричинивши останньому
легкі тілесні ушкодження.
У цей же день о 2.30 год. ОСОБА_1 вчинив за аналогічних
обставин хуліганські дії щодо ОСОБА_3, якому завдав декілька
ударів в голову, обличчя та кінцівки та щодо ОСОБА_4, якому завдав
удар головою в обличчя.
Внаслідок таких дій ОСОБА_1 була зірвана робота установи на
10 хвилин.
Після цього ОСОБА_1 вийшов на вулицю де знову, продовжуючи
свою злочинну діяльність, на тротуарі біля входу у зазначене кафе
вчинив хуліганські дії щодо ОСОБА_5, завдавши потерпілій декілька
ударів рукою та ногою по тулубу і голові.
Крім того, після вчинення зазначених дій ОСОБА_1 чинив опір
працівникам міліції Обертуну та Богайчуку під час виконання ними
своїх службових обов"язків а саме, відмовився виконати наказ про
припинення хуліганських дій та чинив активну протидію спробі
затримати його, що виразилось в шарпанні за формений одяг
працівників міліції, намаганні вирватись та вдарити одного з
міліціонерів.
У касаційному поданні прокурор не оспорюючи доведеність вини
і правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 вказує, що при призначенні
йому остаточного покарання за сукупністю злочинів суд неправильно
застосував кримінальний закон, оскільки поглинув однакові за видом
і розміром покарання. За змістом подання прокурор просить
скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і направити
справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне
подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає
задоволенню.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених
дій суд у вироку обгрунтував дослідженитми у судовому засіданні
доказами, яким дав правильну оцінку і що, по суті, у касаційному
поданні не оспорюється, як не оспорюється і правильність
кваліфікації дій засудженого.
Разом з тим, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд
неправильно застосував кримінальний закон.
Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при
сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин
окремо, повинен визначити остаточне покарання шляхом поглинення
менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи
часткового складання призначених покарань.
Згідно з роз"ясненнями, що містяться у п.21 постанови Пленуму
Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику
призначення судами кримінального покарання" ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
,
однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають,
крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій
статтей КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Відповідно до вимог ст.72 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при
складанні покарань за сукупністю злочинів менш суворий вид
покарання переводиться в більш суворий, виходячи з такого їх
співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні
обмеження волі.
Таким чином, призначивши ОСОБА_1 покарання за сукупністю
злочинів, суд неправильно застосував кримінальний закон, оскільки
2 роки обмеження волі відповідають 1 року позбавлення волі, а тому
суд поглинув однакові за видом і розміром покарання, що є
неприпустимим.
Таку ж помилку допустив й апеляційний суд, у зв"язку з чим і
вирок і ухвала апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а
справа - направленню на новий судовий розгляд для постановлення
рішення, яке б відповідало вимогам закону.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Чернівецької області
задовольнити.
Вирок Першотравневого районного суду м.Чернівців від 14 липня
2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 12
вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кузьменко О.Т.