У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів за участю прокурора
Скотаря А.М., Кузьменко О.Т., Саленка I.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 17 травня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Дніпропетровської області на постановлене судове рішення
щодо засудженого ОСОБА_1,
в с т а н о в и л а:
Вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської
області від 26 липня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
судимого 28.09.2004 р. за ст.ст.309 ч.1, 75, 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік,
засуджено за ч.1 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
обмеження волі, а на підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
частково приєднано 6 місяців обмеження волі невідбутого покарання
за попереднім вироком і остаточно призначено на 1 рік 6 місяців
обмеження волі.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1 20 серпня 2005 року о 17 год.
перебуваючи у лісосмузі с.Першотравневого Верхньодніпровського
району, зірвав листя дикоростучої рослини коноплі, переніс додому
і незаконно зберігав без мети збуту до 19 квітня 2006 року.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо
ОСОБА_1 і направити справу на новий судовий розгляд у зв"язку із
неправильним застосуванням кримінального закону і м"якістю
призначеного ОСОБА_1 покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне
подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає
частковому задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 попереднім вироком
Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28 вересня 2004
року був засуджений за ч.1 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
обмеження волі та звільнений від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
20 серпня 2005 року ОСОБА_1 вчинив новий злочин, пов"язаний
із наркотичними засобами, у зв"язку з чим його дії підпадають під
кваліфікуючу ознаку повторності оскільки, відповідно до вимог
ст.32 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за попереднім вироком його не було
звільнено від кримінальної відповідальності за підставами,
встановленими законом і судимість за цей злочин не погашена і не
знята.
Однак, доводи у касаційному поданні про порушення судом вимог
ч.4 ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
а саме, що остаточне покарання за
сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за
новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за
попереднім вироком, є безпідставними.
Як вбачається із довідки спецперевірки (а.с.39) ОСОБА_1 було
засуджено за попереднім вироком на 1 рік обмеження волі і суд
правильно на підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
частково
приєднав йому 6 місяців обмеження волі невідбутого покарання за
попереднім вироком і остаточно призначив на 1 рік 6 місяців
обмеження волі.
Тобто судом помилково у вступній частині вироку зазначено що
ОСОБА_1 попереднім вироком було засуджено до позбавлення волі і
таку ж помилку допущено у касаційному поданні.
На підставі наведеного вирок щодо ОСОБА_1 підлягає
скасуванню, а справа - направленню на додаткове розслідування,
оскільки в даному випадку ОСОБА_1 повинно бути пред"явлено
обвинувачення, яке до цього йому не пред"являлось.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської
області задовольнити частково.
Вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської
області від 26 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу
направити на додаткове розслідування.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кузьменко О.Т.