У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого - судді
Міщенка С.М.,
суддів
Кліменко М.Р. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора засудженого
Ковтун Н.Я., ОСОБА_1.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_1., ОСОБА_2, законного представника засудженого ОСОБА_2 -
ОСОБА_3. на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Луганської області від 2 листопада
2006 року.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, уродженця і мешканця м.
Рубіжне Луганської області, не працюючого, раніше судимого
· 04.11.2003р. ч.3 ст. 185, ст. 15 і ч.2 ст. 185, ч.3 ст.186,
ст.15 і ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 187, ст.ст. 69, 70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі, звільненого
07.12.2005 року умовно-достроково на 11 міс. 4 дні,
· за ч.4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років
позбавлення волі;
- за ч.2 п.п. 4, 6, 12 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 14
років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом часткового складання призначених покарань йому
визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років 6
місяців.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного
покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком
Рубежанського міського суду Луганської області від 4 листопада
2003 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання -
15 років позбавлення волі.
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_2, громадянина України,
уродженця і мешканця м. Рубіжне Луганської області, учня
IНФОРМАЦIЯ_3, раніше не судимого,
· за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років
позбавлення волі;
- за ч.2 п.п 4, 6, 12 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12
років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком
на 12 років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_1. по 383 грн. 53
коп. з кожного судових витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України в
Луганській області.
ОСОБА_2 і ОСОБА_1. визнані винуватими у вчиненні злочинів за
таких обставин.
У ніч з 19 на 20 травня 2006 року, приблизно о 21 год.,
неповнолітні ОСОБА_2 і ОСОБА_1. знаходились в гостях у своєї
знайомої ОСОБА_4 і її співмешканця ОСОБА_5. в квартирі АДРЕСА_1.
Під час спільного вживання спиртних напоїв ОСОБА_1. взяв у
ОСОБА_5. в борг 20 грн. на купівлю спиртного. При цьому ОСОБА_1.
побачив у ОСОБА_5. значну суму грошей, яку той передав ОСОБА_6.
Після цього ОСОБА_1. і ОСОБА_2 пішли до магазину за спиртним, з
яким знову повернулися в квартиру ОСОБА_6., де перебували також
ОСОБА_5. і малолітній син ОСОБА_6. - ОСОБА_7.
Після вживання спиртного ОСОБА_1., будучи в стані
алкогольного сп'яніння, діючи узгоджено із ОСОБА_2 з метою
заволодіння майном і грошима ОСОБА_6. і ОСОБА_5. шляхом розбійного
нападу на них, про що вони попередньо домовились в період
відсутності у квартирі, спровокував сварку з ОСОБА_6. і ОСОБА_5.,
пред'явивши їм вимогу повернути начебто викрадені у нього в
квартирі 100 грн.
Під час сварки ОСОБА_2 висловив намір вбивства всіх, а потім
схопив зі столу в кухні три ножа, погрожуючи якими, став вимагати
передачі їм з ОСОБА_1 грошей. Коли ОСОБА_6. відмовилась виконати
це (гроші вона перед цим віддала своєму синові, про що не знали
засуджені), ОСОБА_2 передав один із ножів ОСОБА_1., а сам у
кімнаті квартири напав на ОСОБА_6. та вдарив її кулаком в обличчя.
ОСОБА_5. намагався захистити ОСОБА_6., але ОСОБА_1., діючи
узгоджено із ОСОБА_2. і усуваючи перепони для здійснення тим
розбійного нападу і вбивства з користі ОСОБА_6., з метою
відволікти увагу ОСОБА_5. і дати змогу ОСОБА_2. продовжити свої
протиправні дії, вдарив ОСОБА_5. ножем у праву руку та ножем і
взятою в квартирі викруткою - в область попереку справа,
заподіявши йому різані та колото-різані рани, які відносяться до
легких тілесних ушкоджень, що не є небезпечними для життя та
здоров'я потерпілого. У процесі цих дій ОСОБА_5. відступив до
кухні, де ОСОБА_1. зачинив його і утримував двері, не даючи змоги
вийти у кімнату і перешкодити діям ОСОБА_2 щодо ОСОБА_6.
Намагаючись вийти з кухні, ОСОБА_5. взятою виделкою через розбите
скло кухонної двері наніс удар у праве передпліччя ОСОБА_1.,
заподіявши легке тілесне ушкодження у виді чотирьох дрібних ранок.
Але ОСОБА_1. продовжував утримувати двері ногами.
У цей час ОСОБА_2, реалізуючи спільний з ОСОБА_1 умисел на
розбійний напад і умисне вбивство ОСОБА_6. із користі, діючи з
особливою жорстокістю, у присутності неповнолітнього сина
ОСОБА_6. - ОСОБА_7, який сховався від нападу на балконі квартири,
став наносити ОСОБА_6. удари ножем в голову і різні частини тіла,
усвідомлюючи, що ОСОБА_7. бачить його протиправні дії, спрямовані
на вбивство матері. Захищаючись, ОСОБА_6. спричинила ОСОБА_2.
подряпини на боковій поверхні шиї і правому плечі.
Скориставшись тим, що ОСОБА_7. відволік увагу ОСОБА_2.,
ОСОБА_6. вийшла з кімнати, а ОСОБА_2 учинив напад на ОСОБА_7:
розбивши ногою скло балконних дверей, затягнув його в кімнату. Від
цього ОСОБА_7. отримав поранення склом, тобто легкі тілесні
ушкодження. У кімнаті ОСОБА_2 приставив до шиї ОСОБА_7. ножа, але
в цей час, побоюючись за життя сина, у кімнату повернулась
ОСОБА_6., яка відбила руку ОСОБА_2 з ножем від сина, що дало
останньому змогу сховатись під ліжком. Тоді ОСОБА_2 з метою
вбивства продовжив наносити удари ножем ОСОБА_6. у
життєво-важливі органи - голову і живіт, а ОСОБА_1. у цей час,
діючи з єдиним умислом з ОСОБА_2. на умисне вбивство ОСОБА_6. в
процесі розбійного нападу, утримував кухонні двері, щоб не дати
змоги ОСОБА_5 вийти з кухні і спасти життя ОСОБА_6., яка,
отримавши смертельні пошкодження, зайшла до кухні, куди її
пропустив ОСОБА_1., і впала.
ОСОБА_6. були заподіяні крововиливи та садна, численні
колото-різані поранення в області голови, шиї, кінцівок, правого
плеча, лівого стегна, а також передньої поверхні черевної стінки з
проникненням у черевну порожнину з пошкодженням печінки, що
супроводжувалось зовнішньою і внутрішньою крововтратою, від чого
через 1-5 хвилин після заподіяння цього пошкодження на місці події
настала її смерть.
ОСОБА_2 також перерізав телефонний провід і шукав у кімнаті
цінне майно і гроші потерпілих, а ОСОБА_1., утримуючи в кухні
ОСОБА_5., надав цим ОСОБА_2. безперешкодну можливість знайти
гроші у сумі 30 грн., мобільний телефон "Моторола С-550" зі
шнурком і сумочкою, мобільний телефон "Нокіа8210" із зарядним
пристроєм на загальну суму 526 грн. 75 коп., з якими ОСОБА_2 і
ОСОБА_1. з місця вчинення злочинів втекли, розподіливши майно між
собою та витративши гроші на власні потреби.
У касаційній скарзі і доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2
посилається на те, що він не вступав у попередню змову з ОСОБА_1
на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном і грошима
ОСОБА_6. і ОСОБА_5. та на вбивство ОСОБА_6. Вказує, що під час
сварки на грунті неприязних стосунків з ОСОБА_6., яка почала його
душити, він, захищаючись, наніс їй лише два удари ножем у стегно і
живіт, від чого не могла настати її смерть. Вважає, що вбивство
ОСОБА_6. міг учинити ОСОБА_5., який, залишаючись з нею в кухні
квартири, мав змогу нанести їй додаткові удари ножем. Вказує, що
показання ОСОБА_5. і ОСОБА_7. є суперечливими, і суд не міг
посилатися на них у вироку. Також зазначає, що на досудовому
слідстві до нього застосовувались недозволені методи, зокрема,
слідчий підкупав його цигарками, із застосуванням фізичної сили
відбирав у нього зразки крові, в СIЗО його били, внаслідок чого
він підписував документи, не читаючи їх. Не визнає своєї вини у
вчиненні злочину, передбаченого ч.2 п.п. 4, 6, 12 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, і вважає неправильною перекваліфікацію
слідчим його дій на цю статтю з ч. 2 ст.121 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Крім того, вказує, що йому призначено судом надмірно
суворе покарання без урахування, що він подав явку з повинною,
вчинив злочини у неповнолітньому віці щодо особи, яка вела
аморальний спосіб життя. Просить вирок суду скасувати, а справу
повернути на нове розслідування.
Законний представник засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3. у
касаційній скарзі посилається на те, що її син ОСОБА_2 не мав
попередньої змови з ОСОБА_1 на вбивство ОСОБА_6. і заподіяв
останній тілесні ушкодження під час захисту від її неправомірних
дій. Вказує, що суд при призначенні ОСОБА_2. покарання не
врахував, що той вчинив злочини у неповнолітньому віці. Тому
просить вирок суду скасувати з направленням справи на новий
судовий розгляд для зменшення призначеної сину міри покарання.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на те, що
він не вступав у змову з ОСОБА_2. на вбивство ОСОБА_6. і у нього
не було корисливого мотиву. Конфлікт виник з ревнощів, внаслідок
чого ОСОБА_5. погрожував ОСОБА_6. вбивством, однак він - ОСОБА_1.
перешкоджав ОСОБА_5 в цьому, внаслідок чого вони один одному
заподіяли тілесні ушкодження. Вказує, що після затримання
працівники міліції його побили, а в подальшому слідчий
сфальсифікував справу, оскільки під психологічним тиском змусив
його підписувати чисті листи. Крім того, вважає, що суд призначив
йому надмірно суворе покарання. З огляду на це, просить вирок суду
скасувати, направити справу на нове розслідування та пом'якшити
покарання, застосувавши ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду Украї ни, пояснення
засудженого ОСОБА_1. на підтримання своєї касаційної скарги, думку
прокурора про необхідність залишення вироку суду щодо ОСОБА_2 і
ОСОБА_1. без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги
задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості засуджених ОСОБА_2
і ОСОБА_1. у розбійному нападі за попередньою змовою групою осіб
на потерпілих ОСОБА_6., ОСОБА_5. і неповнолітнього ОСОБА_7. із
насильством, небезпечним для їх життя і здоров'я та з погрозами
застосування такого насильства, а щодо ОСОБА_6. - із заподіянням
їй тяжких тілесних ушкоджень, а також в умисному вбивстві за
попередньою змовою групою осіб із користі та з особливою
жорстокістю ОСОБА_6. в процесі розбійного нападу, вчинених за
обставин, встановлених судом, є правильним, відповідає фактичним
обставинам справи, обгрунтований сукупністю розглянутих у судовому
засіданні доказів, які досліджені, належно оцінені судом та
детально викладені у вироку.
Доводи засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1. про те, що вони не мали
корисливого мотиву, не вступали у попередню змову на розбійний
напад і не вчиняли вбивства ОСОБА_6. за попередньою змовою
групою осіб із користі та з особливою жорстокістю, перевірялися
судом і обгрунтовано визнані такими, що спростовуються
дослідженими по справі доказами.
Наявність такого умислу і змови ОСОБА_2 і ОСОБА_1. на
вчинення дій, за які вони засуджені, підтверджено їх показаннями
на досудовому слідстві, в яких, зокрема, ОСОБА_2 при допитах як
обвинуваченого та на очній ставці з ОСОБА_1 у присутності
захисника вказував, що ОСОБА_1. власних грошей не мав, брав на
спиртне 20 грн. у ОСОБА_5., а потім, перед поверненням з
придбаним спиртним до квартири ОСОБА_6. і ОСОБА_5., пропонував
заявити останнім про пропажу у нього 100 грн., на що він -
ОСОБА_2 погодився. Ця заява ОСОБА_1. і стала приводом вимагати у
потерпілих гроші, а коли ті відмовились їх давати, - для
застосування щодо них погроз ножами, викруткою і нанесення їм
тілесних ушкоджень цими предметами як ОСОБА_2., так і ОСОБА_1
При цьому обидва засуджених, даючи показання щодо обставин
події з точки зору свого особистого захисту, у той же час
визнавали, що, перебуваючи в однокімнатній квартирі, брали там
для застосування щодо потерпілих ножі, викрутку, які передавали
один одному, бачили або чули дії кожного з них по застосуванню
погроз та насильства до ОСОБА_7., ОСОБА_5., ОСОБА_6., у тому
числі небезпечних для їх життя і здоров'я, та, розділивши ОСОБА_6.
і ОСОБА_5., полегшували один одному вчинення дій щодо них, а
також підтримували один одного в пошуках у квартирі потерпілих
грошей та іншого цінного майна, яким заволоділи, в подальшому
розділивши його між собою.
Зокрема, з показань ОСОБА_1. і ОСОБА_2. убачається, що у
присутності ОСОБА_2, який вдарив ОСОБА_6., ОСОБА_1. наніс удари,
у тому числі й ножем ОСОБА_5, якого потім утримував у приміщенні
кухні; при цьому ОСОБА_1. чув крики ОСОБА_6. про поранення їй
ОСОБА_2. ножем шиї, бачив кров на її одязі в області живота, чув
крики ОСОБА_7., але не випускав до них ОСОБА_5., а потім, коли
ОСОБА_6., пройшовши у кухню, впала, не погоджувався на вимогу
ОСОБА_5. викликати їй швидку допомогу. При цьому ОСОБА_1.
усвідомлював перебування у квартирі малолітнього сина ОСОБА_4 -
ОСОБА_7., в присутності якого учинялися дії щодо його матері і її
співмешканця. ОСОБА_2 також в своїх показаннях визнавав, що під
час утримання ОСОБА_5. ОСОБА_1 він - ОСОБА_2 наносив удари двома
ножами - з маленьким лезом і більшим лезом ОСОБА_6. у присутності
її малолітнього сина ОСОБА_7., якого потім витягав з балкону, де
той заховався; під керівництвом ОСОБА_1. шукав по квартирі гроші
та майно потерпілих, а потім вони вдвох залишили місце злочину,
забравши і викинувши біля будинку ножі і викрутку.
Свої показання ОСОБА_1. та ОСОБА_2 підтвердили при
відтворенні обстановки та обставин події.
Обставини розбійного нападу на мешканців квартири і
вбивства ОСОБА_6. підтвердили потерпілі ОСОБА_5. і ОСОБА_7., які
вказували, що після передачі ОСОБА_1. на купівлю спиртного 20
грн. з пачки грошей ОСОБА_5. віддав ці гроші ОСОБА_6., яка у
відсутності ОСОБА_2. і ОСОБА_1. передала їх на зберігання своєму
сину ОСОБА_7. Після повернення ОСОБА_1. і ОСОБА_2. ті висунули
ОСОБА_6. і ОСОБА_5 претензії щодо пропажі у ОСОБА_1. 100 грн. і
почали вимагати гроші, а коли вони відмовились їх давати, ОСОБА_2
та ОСОБА_1., діючи узгоджено, підтримуючи один одного і висловивши
словами намір вбити всіх, напали на них: ОСОБА_2 з ножами в руках
напав на ОСОБА_6., а коли її захистити намагався ОСОБА_5., на
нього ззаду з ножем і викруткою напав ОСОБА_1., заподіявши удари,
в тому числі в поперек, а потім ОСОБА_1. утримував ОСОБА_5. на
кухні, а ОСОБА_2 наносив удари ножами ОСОБА_6. у життєво-важливі
органи - шию, голову, різні частини тіла в присутності її сина,
який сховався на балконі і бачив дії щодо матері; в подальшому
ОСОБА_2, розбивши скло, із застосуванням сили витягнув ОСОБА_7. з
балкону та погрожував йому застосуванням ножа, чому перешкодила
ОСОБА_6., якій ОСОБА_2 став наносити удари ножем в голову і
живіт. Після цього ОСОБА_6. впала на кухні, де через декілька
хвилин померла. ОСОБА_2 з відома ОСОБА_1. шукав у квартирі гроші
та майно, після чого вони забрали 30 грн. і два мобільних
телефони, а також викрутку і ножі, якими наносились ушкодження, і
втекли.
Підстав для обмови ОСОБА_1. і ОСОБА_2 з боку потерпілих по
справі не встановлено.
Окремі суперечності в показаннях потерпілих суд правильно
визнав пов'язаними з їх емоційним станом, алкогольним сп'янінням
ОСОБА_5. на момент подій і з їх давністю. Однак ці суперечності не
є істотними і не впливають на правильність показань потерпілих по
суті справи, оскільки ці показання підтверджені показаннями свідка
ОСОБА_8., за якими в ніч події злочину до нього приходили ОСОБА_1.
і ОСОБА_2 зі слідами крові на одязі; даними протоколів огляду
місця події про виявлення трупа ОСОБА_6. у квартирі з ознаками
насильницької смерті, вилучення біля під'їзду будинку - викрутки,
ножа та клинка ножа, а біля іншого під'їзду - ще одного ножа;
даними протоколів вилучення у ОСОБА_1. мобільного телефону
"Моторола", а у ОСОБА_2 - "Нокіа" та впізнання цих телефонів як
належних потерпілим; наведеними у вироку висновками
судово-медичних, медико-криміналістичних, імунологічних і
цитологічних експертиз, якими встановлено наявність тілесних
ушкоджень у ОСОБА_5., ОСОБА_7. і ОСОБА_6., що відповідають
характеру застосованого до них ОСОБА_1 і ОСОБА_2. насильства і
знаряддям такого насильства.
Зазначеним доказам щодо знаряддя злочинів, узгодженому
характеру дій засуджених, обстановці в момент події злочинів,
характеру і локалізації виявлених у ОСОБА_6. тілесних ушкоджень
суд дав належну оцінку і дійшов правильного висновку, що дії
ОСОБА_2 і ОСОБА_1. були заздалегідь обумовлені та спрямовані на
вчинення розбійного нападу на ОСОБА_5., ОСОБА_6. і ОСОБА_7., а
потім - і умисного вбивства з користі та з особливою жорстокістю
ОСОБА_6.; при цьому кожний із засуджених виконав ту частину дій,
які група вважала необхідними для реалізації спільного умислу,
зокрема, ОСОБА_2 безпосередньо нападав і наносив удари ножем
ОСОБА_6., від яких вона померла, і нападав на ОСОБА_7., а
ОСОБА_1. - нападав на ОСОБА_5. і його утримуванням усував
перешкоди, які заважали б ОСОБА_2. заподіяти ОСОБА_6. смерть,
знайти гроші й майно чи істотно ускладнили б це, тобто вони обидва
діяли із корисливих мотивів за попередньою змовою як
співвиконавці злочинів.
Твердження ОСОБА_1. про те, що ОСОБА_5. з ревнощів нападав на
ОСОБА_6., від чого він її захистив, і в подальшому, перешкоджаючи
діям ОСОБА_5., утримував його в кухні, не знаючи про дії ОСОБА_2,
та твердження ОСОБА_2 про те, що два удари ножем ОСОБА_6., від
яких вона не могла померти, він наніс, захищаючись від її
неправомірних дій, оскільки вона душила його за шию з помсти за
сварку з ОСОБА_5., і саме ОСОБА_5. міг нанести ОСОБА_6. додаткові
смертельні удари ножем після того, як він і ОСОБА_1. пішли з
квартири, є безпідставними і такими, що спростовані наведеними
вище доказами - показаннями потерпілих ОСОБА_5., ОСОБА_7.,
частково - показаннями самих засуджених, а також висновками
проведених по справі експертиз, за якими у ОСОБА_2 не встановлено
тілесних пошкоджень, характерних для удушення (є тільки
пошкодження від нігтів рук), а смертельні поранення, виявлені у
ОСОБА_6., були заподіяні саме тими ножами, що були знайдені біля
будинку у місці, куди їх викинули ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
Твердження ОСОБА_2 і ОСОБА_1. у касаційних скаргах про те, що
вони на досудовому слідстві обмовили себе та один одного під
впливом недозволених методів, у тому числі внаслідок
застосованого до них фізичного насильства, а також підписували
протоколи допитів, не читаючи їх, або підписували чисті листи, є
безпідставними.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 і ОСОБА_1. були
забезпечені захисниками, допитувались у їх присутності, уточнювали
та доповнювали показання один одного, власноручно зазначали про
читання протоколів та підписували їх. Ніяких скарг і заяв щодо
застосування до них недозволених методів чи фальсифікації доказів
по справі від ОСОБА_2, ОСОБА_1., їх законних представників і
захисників не надходило ні під час досудового слідства, ні при
розгляді справи в суді.
Крім того, за висновками судово-медичних експертиз у
засуджених виявлені тільки такі тілесні ушкодження, які
відповідали обставинам вчинення ними злочинів і їх показанням щодо
причин отримання цих ушкоджень, зокрема, у ОСОБА_1. - 4 ранки на
правому передпліччі як слід від удару ОСОБА_5. виделкою, а у
ОСОБА_2 - сліди на шиї та плечі від дії нігтів рук ОСОБА_6. при
її захисті від нападу ОСОБА_2. та порізи лівого передпліччя,
спричинені власною рукою ОСОБА_2. з метою, як він зазначав,
самогубства після вчинених ним злочинів.
За таких обставин зазначені вище доводи засуджених, висунуті
ними на свій захист у касаційних скаргах, є надуманими.
Таким чином, дослідивши всі докази у сукупності, суд
правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 і ОСОБА_1. за ч.4 ст. 187, ч.2
п.п. 4, 6, 12 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Покарання засудженим ОСОБА_2. і ОСОБА_1. призначено
відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням
тяжкості вчинених ними злочинів, ролі і ступеня участі кожного у
їх вчиненні, даних про особу засуджених, обтяжуючих та
пом'якшуючих покарання обставин, у тому числі й тих, на які є
посилання у касаційних скаргах.
Підстав для пом'якшення засудженим покарання із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст. ст. 395 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
ухвалила:
касаційні скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1. та законного
представника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3. залишити без
задоволення, а вирок Апеляційного суду Луганської області від 2
листопада 2006 року щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Міщенко С.М. Кліменко М.Р. Нікітін Ю.I.