У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Нікітіна Ю.I., Кліменко М.Р.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 12
травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області
від 25 липня 2006 року.
Вироком Олевського районного суду Житомирської області від 12
травня 2006 року
ОСОБА_1
IНФОРМАЦIЯ_1народження,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання
у виді 200 годин громадських робіт.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування
матеріальної шкоди 235 грн. 08 коп. та моральної - 2000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 25 липня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за умисне заподіяння 16
червня 2005 року потерпілій ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що
спричинили короткочасний розлад її здоров'я за обставин,
викладених у вироку.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
скасувати, а справу закрити, посилаючись на невідповідність
висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам,
однобічність і неповноту судового слідства та порушення судом
кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Як вбачається із змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1
посилається на однобічність і неповноту судового слідства та
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
тоді як ці обставини не є предметом дослідження та перевірки
касаційним судом. Тому зазначені доводи касаційної скарги
засудженого не можуть бути підставою для скасування постановлених
щодо нього судових рішень.
Разом із тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що
висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1 в умисному
заподіянні потерпілій ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що
спричинили короткочасний розлад здоров'я за обставин, встановлених
судом та викладених у вироку, підтверджуються дослідженими у
судовому засіданні доказами, зокрема показаннями самої потерпілої,
свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших, а також актом
судово-медичного огляду та висновком комісійної судово-медичної
експертизи, а також показаннями самого ОСОБА_1, яким суд дав
належну оцінку.
З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин,
злочинні дії засудженого ОСОБА_1 судом вірно кваліфіковані за ч. 2
ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, тобто кримінальний закон до нього
застосовано правильно, а тому підстав для скасування судових
рішень за доводами касаційної скарги засудженого у колегії суддів
немає.
Порушень вимог кримінального закону, які б тягнули безумовне
скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень, судом першої
та апеляційної інстанції у справі також не допущено.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що заявлений
потерпілою цивільний позов судом вирішено відповідно до вимог
закону. Тому і в цій частині касаційна скарга засудженого
задоволенню не підлягає.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням ступеню тяжкості
вчиненого злочину та даних про його особу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
СУДДI :
Міщенко С.М. Нікітін Ю.I. Кліменко М.Р.