У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.
суддів
Пекного С.Д., Синявського О.Г.
за участю прокурора
Микитенка О.П.
адвоката
ОСОБА_1
засудженого
ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 та
касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи
судом першої інстанції, на вирок колегії суддів судової палати з
кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області від 15
лютого 2007 року, яким
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженець і мешканець м. Прилуки
Чернігівської області, громадянин України,
раніше не судимий,
засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою
власністю, за ч. 2 п. 6 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 15 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою
власністю, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно на 15 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна, яке є його особистою власністю.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові
витрати в сумі 875 грн. 79 коп.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 24
вересня 2006 року близько 22-ої год. на території міського
кладовища в районі вул. Гімназичної в м. Прилуки, з метою
заволодіння чужим майном вчинив розбійний напад на ОСОБА_3, під
час якого, застосовуючи насильство небезпечне для життя та
здоров'я, умисно наніс три удари в обличчя та п'ять ударів у різні
частини тіла ОСОБА_3, а коли потерпілий упав на землю, ОСОБА_2
умисно наніс один удар ножем, що мав при собі, в шию потерпілого
зліва. Внаслідок цього настала смерть ОСОБА_3 від сліпого
колото-різаного поранення шиї з пошкодженням сонної артерії та вен
шиї, з масивною зовнішньою кровотечею.
Після чого ОСОБА_2 обшукав потерпілого і заволодів його
майном на загальну суму 1353 грн. 90 коп.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_1 вважає, що суд у вироку
безпідставно зазначив про відсутність обставин, що пом'якшують
покарання і просить пом'якшити ОСОБА_2 міру покарання, врахувавши
сукупність пом'якшуючих обставин: явку з повинною, добровільне
відшкодування шкоди.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, також просить вирок змінити -
виключити з нього обтяжуючу покарання обставину "тяжкі наслідки,
завдані злочином", оскільки вона є ознакою злочину.
Заслухавши доповідача, прокурора Микитенка О.П., який
підтримав касаційне подання, адвоката ОСОБА_1 і засудженого
ОСОБА_2, котрі просили вирок змінити і пом"якшити покарання,
врахувавши письмові заперечення адвоката ОСОБА_4 в інтересах
потерпілої ОСОБА_5 на касаційну скаргу, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційних скарги і подання, колегія
суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає
задоволенню, а касаційна скарга адвоката задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 в розбійному
нападі та заволодінні майном ОСОБА_3, поєднаному з насильством
небезпечним для життя і здоров'я потерпілого та заподіянням тяжких
тілесних ушкоджень, а також вбивстві з корисливих мотивів
підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами,
зокрема визнавальними показаннями самого засудженого про те, що
того вечора, ішовши кладовищем, він помітив попереду себе у
супутньому напрямку чоловіка із барсеткою в руках. З метою
заволодіння його майном, він ззаду наніс чоловіку удар ногою в
праву сторону обличчя, від чого той упав обличчям до землі і
втратив свідомість. Тоді він, з метою позбавити чоловіка життя,
розкладним ножем, який завжди носив із собою, наніс один удар у
сонну артерію зліва. Потім обшукав кишені одягу потерпілого та
забрав барсетку, в якій, крім іншого, знаходився мобільний телефон
"NOKIA 6030".
Такі покази ОСОБА_2 узгоджуються з його показаннями на
досудовому слідстві. Так, при відтворенні обстановки та обставин
події, він вказав конкретне місце на території кладовища, де
вчинив напад на потерпілого, механізм нанесення ударів ногою та
ножем, показав куди кинув футляр із ключами, звідки він і був
вилучений під час огляду місця події, а також туалет, в якому під
час відтворення була вилучена шкіряна барсетка, що належала
потерпілому, що відображено у відповідних протоколах.
Показання засудженого підтверджуються рештою здобутих по
справі доказів: свідченнями ОСОБА_6, який виявив труп ОСОБА_3 на
кладовищі; показами свідка ОСОБА_7, який купив у ОСОБА_2 мобільний
телефон "NOKIA 6030", не будучи обізнаний, що він крадений; даними
протоколів огляду, пред'явлення для впізнання; висновками
медико-криміналістичної та цитологічної експертиз, і згідно
останньої, в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_3 виявлена
кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_2
Також показання засудженого узгоджуються з висновками
судово-медичних експертиз, якими встановлено, що потерпілому
ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться до
категорії тяжких за ознакою, як небезпечні для життя, а
безпосередньою причиною смерті потерпілого стало сліпе
колото-різане поранення шиї з пошкодженням сонної артерії та вен
шиї, з масивною зовнішньою кровотечею, і що колото-різана рана шиї
могла утворитись від клинка ножа, вказаного ОСОБА_2
За таких обставин суд обгрунтовано дійшов висновку про
винність ОСОБА_2 та правильно кваліфікував його дії за ч. 4 ст.
187 та ч. 2 п. 6 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Перевіркою
матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про
порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час
досудового і судового слідства.
Доводи в касаційній скарзі адвоката щодо суворості покарання
через неврахування щирого каяття винного та добровільного
відшкодування ним шкоди, є безпідставними.
Обираючи ОСОБА_2 міру покарання суд врахував тяжкість
вчинених злочинів, його особу та вказав на відсутність
пом"якшуючих покарання обставин.
Як видно з матеріалів справи явка з повинною була написана
ОСОБА_2 після того, як його було затримано і доставлено до
міліції, що виключає добровільність з"явлення його із зізнанням.
У матеріалах справи є квитанції на ім"я потерпілої про
перерахування коштів в рахунок відшкодування збитків від матері
винного - ОСОБА_8.
Потерпіла ОСОБА_5 відмовилася від заявлення позову та від
відшкодування збитків, оскільки вважає, що грошима компенсувати
втрати, завдані їй смертю чоловіка, неможливо.
У судовому засіданні сам ОСОБА_2 показав, що про
відшкодування матеріальних збитків йому нічого не відомо.
Перевіркою матеріалів встановлено, що відшкодувати шкоду з
власної ініціативи ОСОБА_2 не намагався і здійснити це нікому не
доручав.
Таким чином, у суду не було підстав визнати добровільне
відшкодування шкоди як пом"якшуючу покарання обставину.
За огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд
обгрунтовано визнав відсутність пом"якшуючих обставин, і не вбачає
підстав для пом"якшення покарання ОСОБА_2
Разом із тим, заслуговують на увагу доводи касаційного
подання прокурора.
Суд у вироку визнав обставиною, яка обтяжує покарання
ОСОБА_2, тяжкі наслідки, завдані злочином. Проте, дана обставина є
ознакою складу злочину, за який ОСОБА_2 визнано винним, і впливає
на кваліфікацію його дій, а тому не може бути врахована при
обранні покарання. За таких обставин, вона підлягає виключенню із
вироку суду.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи
судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок колегії суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Чернігівської області від 15 лютого 2007 року
щодо ОСОБА_2 змінити.
Виключити з вироку посилання на обставину, яка обтяжує
покарання, - тяжкі наслідки, завдані злочином.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді:
Короткевич М.Є. ь Пекний С.Д. Синявський О.Г.