У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Школярова В.Ф.,
за участю прокурора
Казнадзея В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1
та ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23
травня 2006 року.
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 18
липня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України,
уродженця с. Тернове Чугуївського району Харківської області,
жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2
роки.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не
судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2
роки.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони впродовж з 28
березня по 10 квітня 2005 року з домоволодіння по АДРЕСА_2 за
попередньою змовою між собою викрали майно ОСОБА_3, спричинивши
потерпілій матеріальну шкоду на суму 1 500 грн.
За апеляцією прокурора та потерпілої ОСОБА_3 цей вирок
місцевого суду в частині призначеного засудженим покарання та
вирішення цивільного позову скасовано Апеляційним судом
Харківської області та постановлено свій вирок від 12 жовтня 2005
року, яким:
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначено
покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки із
звільненням, на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки
та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2-4 ст.
76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
;
ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначено
покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки із
звільненням, на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3
роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п.
2-4 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено стягнути із засуджених в солідарному порядку на
користь потерпілої ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди
3000грн.
На зазначений вирок засудженими були подані касаційні скарги,
датовані 25 жовтня 2005 року, що надійшли до суду 10 березня 2006
року. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 березня
2006 року ці касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2
визнано такими, що не підлягають розгляду у зв'язку з пропуском
встановленого строку на касаційне оскарження і відсутністю
клопотання про його відновлення.
Після того засудженими були подані касаційні скарги та
клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вироку,
датовані 10 квітня 2006 року, які надійшли до апеляційного суду
15 травня 2006 року.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 травня
2006 року відмовлено у поновленні строку на касаційне оскарження з
тих підстав, що встановлений законом строк на оскарження вироку
Апеляційного суду Харківської області від 12 жовтня 2005 року
пропущено засудженими без поважних причин.
У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять цю
ухвалу від 23 травня 2006 року скасувати та поновити строк на
касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Харківської області
від 12 жовтня 2005 року. Своє прохання мотивують тим, що при
проголошенні вироку суд не роз'яснив їм, що перебіг строку на
касаційне оскарження вироку розпочинається з моменту проголошення
вироку чи вручення його копії, що судом не дана оцінка поважності
причин, через які був пропущений строк на касаційне оскарження. На
їх думку, в порушення вимог кримінально-процесуального закону
клопотання про відновлення строку розглянуто тим же складом суду,
який розглядав справу.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора
Казнадзея В.В., який вважав рішення апеляційного суду про відмову
в поновленні строку на касаційне оскарження законним і
обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши
наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони
задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 386 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
касаційні скарги на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду,
постановлені ним як судом першої інстанції, можуть бути подані
протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення
ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який
перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому
копії вироку чи постанови.
Як убачається з матеріалів справи, суд при проголошенні
вироку 12 жовтня 2005 року роз'яснив засудженим порядок і строки
його оскарження. Тому доводи засуджених про їх необізнаність щодо
початку перебігу строку на касаційне оскарження цього вироку є
безпідставними.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїх клопотаннях про відновлення строку
на касаційне оскарження від 10 квітня 2006 року не заперечували,
що касаційні скарги вони подали поза межами встановленого законом
строку. Зазначені ними в клопотанні причини його пропуску, а саме
те, що вони не мають постійного заробітку, а тому не могли
оплатити послуги спеціаліста в галузі права і своєчасно
підготувати касаційну скаргу й відправити її до Верховного Суду
України, апеляційний суд розглянув у встановленому законом порядку
й обгрунтовано не визнав поважними. З цим рішенням погоджується
і колегія суддів.
Не грунтуються на вимогах закону і доводи касаційних скарг
про скасування ухвали апеляційного суду від 23 травня 2006 року з
тих підстав, що клопотання про відновлення стоку розглянуто тим же
складом суду, який розглядав справу, оскільки відповідно до вимог
ч. 3 ст.353 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
питання про відновлення строку
вирішується в судовому засіданні судом, що розглядав справу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 394 - 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
касаційні скарги засуджених ОСОБА_1А. та ОСОБА_2 залишити
без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Харківської області
від 23 травня 2006 року, якою відмовлено в поновленні строку на
касаційне оскарження вироку цього ж суду від 12 жовтня 2005 року
щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
Паневін В.О. Школяров В.Ф. Глос Л.Ф.