У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Присяжнюк Т.I.
суддів
Вус С.М., Філатова В.М.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Херсонської області та касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Каховського міськрайонного суду
Херсонської області від 6 жовтня 2005 року, яким
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця та мешканця м. Каховка
Херсонської області,
раніше не судимого,
засуджено за ст. 187 ч. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років обмеження
волі.
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_2,
уродженця та мешканця м. Каховка
Херсонської області,
раніше двічі судимого,
засуджено за ст. 187 ч. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років
позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_3,
уродженця с. Червоний Перекоп
Каховського району,
мешканця м. Каховка,
раніше судимого,
засуджено:
за ст. 187 ч. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років позбавлення
волі з конфіскацією майна;
за ст. 185 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
за ст. 263 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2 призначено
покарання на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановлено про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на
користь ОСОБА_4 10 000 грн. та 10 862 грн. на користь ОСОБА_5 у
рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної
шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27 грудня
2005 вирок щодо ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.
ОСОБА_2 засуджено за те, що він 30 грудня 2003 року в
ранковий час, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, з
приміщення горища літньої кухні, таємно викрав майно ОСОБА_6 на
суму 200 гривень.
Цього ж дня у вечірній час ОСОБА_2, знаходячись на подвір'ї
вказаного будинку, таємно викрав майно ОСОБА_6 на суму 200
гривень.
У січні 2004 року ОСОБА_2, знаходячись поблизу ринку
"Гарант", що на прос. Ворошилова м. Каховка, знайшов пакунок з 20
бойовими набоями до нарізної зброї, котрі переніс до місця свого
проживання, де і зберігав не маючи на це спеціального дозволу до
вилучення їх працівниками міліції.
Він же 6 лютого 2004 року у вечірній час, за попередньою
змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, будучи у стані алкогольного
сп'яніння, проникли до будинку АДРЕСА_2, де вчинили розбійний
напад на ОСОБА_7, під час якого заволоділи майном потерпілої на
загальну суму 560 гривень та спричинили тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо засуджених
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи
тим, що суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження
волі та не застосовуючи до нього конфіскацію майна, не навів
мотивів прийнятого рішення. Вважає, що судом безпідставно не
вказано яка саме частина майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає
конфіскації. Також вважає, що суд необгрунтовано вмінив ОСОБА_2 за
ст. 263 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
таку кваліфікуючу ознаку як
носіння бойових припасів.
У касаційних скаргах:
засуджений ОСОБА_2 просить вирок щодо нього скасувати, а
справу направити на додаткове розслідування. На обгрунтування
своїх вимог вказує на те, що інкримінованих йому злочинів він не
вчиняв, а визнавальні показання під час досудового слідства давав
під тиском з боку працівників міліції;
засуджений ОСОБА_1 вказує, що суд неправильно встановив
фактичні обставини справи, оскільки розбійного нападу на ОСОБА_7
він не вчиняв. Вважає, що під тиском з боку працівників міліції
ОСОБА_2 обмовив його у вчиненні даного злочину.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про часткове
підтримання касаційного подання, скасування вироку щодо ОСОБА_3 з
направленням справи на новий судовий розгляд, та в порядку ст. 395
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, скасування вироку в частині вирішення
цивільного позову і направлення справи в цій частині на новий
судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги
задоволенню не підлягають, а касаційне подання підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у
вчиненні інкримінованих їм злочинів, за обставин, викладених у
вироку, підтверджуються сукупністю зібраних та перевірених у
судовому засіданні доказів.
Так, засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що під
час вживання спиртних напоїв ОСОБА_1 запропонував йому та ОСОБА_2
вчинити напад на бабусю. Згідно попередньої домовленості вони,
шляхом обману, проникли до будинку потерпілої, де побивши ОСОБА_7
заволоділи її грошима та золотими сережками.
Дані показання під час судового розгляду справи дав і
засуджений ОСОБА_2, зазначивши, що саме на пропозицію ОСОБА_1 він
разом з ОСОБА_3 вчинили напад на ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_5 ствердила, що на її матір - ОСОБА_7 було
вчинено розбійний напад. Під час даного злочину потерпіла опізнала
одного з нападників, яким був ОСОБА_1.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_7
спричинено тяжкі тілесні ушкодження.
За таких обставин, посилання засуджених щодо застосування до
них під час досудового слідства недозволених методів у наслідок
чого вони обмовили себе є безпідставними.
Непереконливими є і твердження засудженого ОСОБА_2 про те, що
крадіжки майна ОСОБА_6 він не вчиняв, оскільки спростовуються
показаннями потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8, які підтвердили
виявлення та вилучення у помешканні літньої кухні, де мешкав
засуджений, викраденого у потерпілого майна.
Безпідставними, на думку колегії суддів, є посилання
прокурора щодо вмінення судом ОСОБА_8 такої кваліфікуючої ознаки
як носіння бойових припасів, що передбачена ст. 263 ч. 1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки дана обставина була повністю
доведена у судовому засіданні. Крім того, така кваліфікуюча ознака
була вмінена і органами досудового слідства (ч.2 а.с.227).
Разом з тим суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання, належним
чином не умотивував своє рішення та допустив протиріччя між
мотивувальною і резолютивною частинами вироку.
Так, у мотивувальній частині вироку, суд зазначив, що з
врахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин вважає за
можливе призначити засудженому покарання нижче від найнижчої межі,
встановленої санкцією інкримінованої статті, у той же час у
резолютивній частині вироку призначив ОСОБА_3 покарання у виді 5
років обмеження волі, перейшовши до більш м'якого виду покарання.
Крім того ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
передбачає
обов'язкове призначення додаткового покарання у виді конфіскації
майна, однак суд не навів жодних мотивів непризначення додаткового
покарання.
За таких обставин, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд під час
якого вказані порушення слід усунути.
Якщо при новому розгляді справи суд дійде висновку про
доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому
злочину, то призначене йому покарання слід вважати м'яким.
Також, колегія суддів вважає, що оскільки рішення про
стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно судових витрат та
на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у рахунок відшкодування завданої
злочином матеріальної і моральної шкоди суд не навів жодних
мотивів щодо доведеності підстав і розміру цивільного позову, тому
в порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, вирок підлягає
скасуванню у частині цивільного позову, а справа направленню на
новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Скасуванню також підлягає і ухвала апеляційного суду, як
така, що не виправила допущених місцевим судом помилок.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Херсонської області
задовольнити частково. Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від
6 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області
від 27 грудня 2005 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд.
Цей же вирок, у порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, щодо
ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині стягнення цивільного позову
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку
цивільного судочинства.
У решті вирок залишити без зміни.
Судді: