У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Міщенка С.М.,
суддів
Кліменко М.Р. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора потерпілого
Саленка I.В., ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 15 травня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1,
ОСОБА_2 з доповненнями до неї на вирок Глобинського районного суду
Полтавської області від 9 березня 2006 року та ухвалу колегії
суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Полтавської області від 21 червня 2006 року щодо ОСОБА_3.
Цим вироком засуджено
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_1,
в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не судимого,
- за ч.1 ст.119 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років обмеження
волі.
Застосовано ст.ст.75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і ОСОБА_3
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком на 2 роки і передано на поруки трудовому колективу
IНФОРМАЦIЯ_2.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування :
- моральної шкоди на користь ОСОБА_4 50000 грн.;
- моральної шкоди на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 75000грн.
кожному.
- матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 9086 грн.
65 коп. кожному.
За вироком суду ОСОБА_3 засуджено за те, що він 21.08.2004
року близько 18 год. 50 хв. у полі біля АДРЕСА_1 неподалік
тракторної бригади ПАФ "Маяк", приїхавши на полювання, внаслідок
злочинної недбалості та недотримання правил безпеки при поводженні
з вогнепальною зброєю при огляді мисливської рушниці "Iдеал",
належної ОСОБА_5, яку він взяв без дозволу останнього, неумисно
натиснув на спусковий гачок, від чого стався безприцільний
постріл, яким потерпілому ОСОБА_6 заподіяно наскрізне дробове
вогнепальне поранення голови, від якого він помер на місці.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 21 червня
2006 року зазначений вирок щодо ОСОБА_3 змінено: зменшено розмір
стягнення з нього на відшкодування моральних збитків на користь
дружини загиблого потерпілої ОСОБА_4 - до 30000 грн., на користь
його батьків потерпілих ОСОБА_1 - до 25000 грн., ОСОБА_2 - до
25000 грн. У решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі і доповненнях до неї потерпілі ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 стверджують про неповноту та однобічність досудового
слідства і судового розгляду справи, внаслідок чого дії ОСОБА_3
неправильно кваліфіковані за ч.1 ст.119 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і
підлягають кваліфікації за ч.1 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Окрім того, потерпілі вважають, що засудженому призначено
надмірно м'яке покарання зі звільненням від відбування з
випробуванням з іспитовим строком та безпідставно засудженого
передано на поруки IНФОРМАЦIЯ_2. Доводять, що ОСОБА_3 учинив
злочин у стані алкогольного сп'яніння, що не було враховано судом
як обтяжуюча покарання обставина. Вказують на те, що ОСОБА_3
сплачує їм щомісячно незначні грошові кошти і борг на даний час не
відшкодував. Також зазначають про необгрунтоване зменшення
апеляційним судом сум відшкодування моральної шкоди на їх користь.
Вказують про необхідність притягнення до кримінальної
відповідальності також ОСОБА_5 за п.5 ст.27 і ст.264 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. З огляду на це, просять судові рішення щодо ОСОБА_3
скасувати, а справу направити прокурору на нове розслідування.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
потерпілого ОСОБА_1 на підтримання касаційної скарги, думку
прокурора, який просив вирок суду змінити, виключити з вироку
рішення суду про застосування ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і
передачу ОСОБА_3 на поруки трудовому колективу IНФОРМАЦIЯ_2,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом касаційної скарги, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
оскаржують фактичні обставини справи, які були предметом оцінки
суду першої та апеляційної інстанції, і перегляду відповідно до
вимог ч.1 ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
у касаційному порядку не
підлягають.
Винуватість ОСОБА_3 у вбивстві ОСОБА_6 через необережність
підтверджена показаннями засудженого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5,
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, експерта - баліста ОСОБА_10, даними
протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю
ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, який є двоюрідним братом загиблого,
висновками судово-медичної, балістичної експертиз та іншими
доказами по справі, які досліджені судом у встановленому законом
порядку, належно оцінені і детально викладені у вироку суду.
За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_3
за ч.1 ст.119 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 убив
ОСОБА_6 умисно, а тому твердження потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
про те, що дії засудженого підлягають кваліфікації за ч.1 ст.115
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, безпідставні.
Вирішення питання про порушення кримінальної справи щодо
ОСОБА_5 за п.5 ст.27 і ст.264 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, як про це
йдеться у касаційній скарзі потерпілих, не входить до компетенції
судів. Окрім того, як видно з постанови слідчого про відмову в
порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 від 26.12.2004 року,
яка не скасована, його причетність до вчинення злочинних дій
перевірялася, і в діях останнього не встановлено порушень вимог
нормативних актів, що регулюють порядок виготовлення, придбання,
зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної
зброї.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які тягнуть зміну чи скасування судових рішень щодо ОСОБА_3, не
встановлено.
Покарання ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням тяжкості вчиненого злочину,
даних про особу засудженого, який працював водієм, позитивно
характеризувався за місцем проживання й роботи, внаслідок чого
трудовий колектив IНФОРМАЦIЯ_2 клопотав перед судом про передачу
засудженого на поруки. Судом ураховано також пом'якшуючі
покарання ОСОБА_3 обставини - визнання вини та щире каяття,
активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні батьків
похилого віку, часткове відшкодування завданої потерпілим шкоди і
регулярна щомісячна виплата їм грошових коштів, надання сім'ї
загиблого - його дружині й дитині необхідної допомоги, зокрема, в
перевезенні автомобілем.
Призначене засудженому покарання є необхідним й достатнім для
його виправлення та попередження нових злочинів.
Даних про те, що ОСОБА_3 учинив злочин у стані алкогольного
сп'яніння, що могло бути визнано судом обтяжуючою покарання
обставиною, в матеріалах справи немає. Дослідженими судом по
справі доказами встановлено, що пиво ОСОБА_3 вжив у стані стресу
на вимогу очевидців події вже після вчинення злочину.
З огляду на викладене, судом правильно визнано можливим
виправлення засудженого без відбування покарання із застосуванням
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом з тим, при звільненні ОСОБА_3 від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком суд помилково, пославшись на
застосування ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, передав засудженого на
поруки трудовому колективу IНФОРМАЦIЯ_2, хоча статтею 76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
це не передбачено.
Враховуючи викладене і те, що цю помилку не було усунено
судом апеляційної інстанції, судові рішення щодо ОСОБА_3
підлягають зміні з виключенням рішення суду про застосування ст.
76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і передачу ОСОБА_3 на поруки колективу
за місцем роботи.
Твердження потерпілих про те, що апеляційний суд
необгрунтовано змінив рішення суду в частині цивільного позову,
безпідставні.
Апеляційним судом на законних підставах зменшено розмір
стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди на користь потерпілих. Це
рішення прийнято судом з урахуванням наявних у справі доказів,
засад розумності та справедливості, ступеня вини ОСОБА_3, його
майнового стану і належно мотивовано.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити
частково.
Вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 9
березня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області від 21
червня 2006 року щодо ОСОБА_3 змінити: виключити рішення про
застосування ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і передачу ОСОБА_3 на
поруки трудовому колективу IНФОРМАЦIЯ_2.
У решті судові рішення залишити без зміни.
Судді:
Міщенко С.М. Кліменко М.Р. Нікітін Ю.I.