У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді Паневіна В.О.,
суддів Глоса Л.Ф. і Школярова В.Ф.,
за участю прокурора Морозової С.Ю.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 15 травня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. на судові рішення
щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 7
жовтня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,
останній раз 29.03.2001 року за ч. 2 ст. 229-6 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2
роки.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
уродженця м. Петропавловськ-Камчатський Російської Федерації,
жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1
рік.
На підставі п. п. "б", "г". ст. 1 Закону України "Про
амністію" ОСОБА_2 звільнено від покарання.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_3,
уродженку та жительку АДРЕСА_1, раніше неодноразово судиму,
останній раз 25.08.2004 року Черкаським районним судом за ч. 1 ст.
185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі зі
звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком на 1 рік,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного
покарання за цим вироком приєднано невідбуту частину покарання за
попереднім вироком ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді
позбавлення волі строком на 2 роки і 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2
роки.
У апеляційному порядку вирок щодо засуджених не переглядався.
Як визнав суд, у ніч на 11 серпня 2005 року в лісосмузі с.
Яснозір'я, поблизу земельної ділянки, де ПП "Мажар-АТ" на законних
підставах культивує вирощування маку, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
за попередньою змовою між собою незаконно без мети збуту придбали
(знайшли) два полотняні мішки з коробочками рослин снотворного
маку - макову солому, вагою 6 кг 668 г., що є особливо небезпечним
наркотичним засобом, та намагалися перенести його за місцем свого
проживання, але були затримані працівниками міліції.
У касаційному поданні заступник Генерального прокурора
України, вважаючи, що суд необгрунтовано звільнив засуджених
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням,
просить вирок щодо цих засуджених скасувати у зв'язку з
невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості
вчиненого злочину та особі засуджених через м'якість, а справу
направити на новий судовий розгляд.
Щодо ОСОБА_2 на вирок касаційне подання не внесено.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора
Морозову С.Ю., яка підтримала касаційне подання, перевіривши
матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи,
колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3від
відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд належним чином не мотивував, які саме
дані про їх особу дають підстави для висновку про можливість
виправлення цих засуджених без відбування покарання. Пославшись на
пом'якшуючі покарання обставини, зокрема на те, що вони мають на
утриманні двох неповнолітніх дітей, суд не дав належної оцінки
тому, що згідно з даними, що містяться в характеристиках, вони
уваги не приділяють вихованню та утриманню дітей, на профілактичні
заходи виконкому сільської ради та опікунської ради щодо виховання
та утримання дітей не реагують, діти перебувають на утриманні в
дитячому центрі. (а.с. 102, 121)
Крім того, суд не дав належної оцінки і тим обставинам, що
ОСОБА_1 раніше двічі судимий, повторно вчинив аналогічний злочин,
пов'язаний із незаконним обігом наркотичних засобів, а засуджена
ОСОБА_3 вчинила новий злочин протягом іспитового строку за
попереднім вироком.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що рішення суду про
призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. ст.
75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
в даному випадку не є необхідним й
достатнім.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду
щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а справа направленню
на новий судовий розгляд.
Якщо при новому розгляді справи буде доведена винуватість
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину, то покарання,
що було визначене за вироком від 7 жовтня 2005 року, слід вважати
невиправдано м'яким.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання заступника Генерального прокурора України
задовольнити.
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 7
жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд у той же суд місцевий суд в
іншому складі суддів.
Судді:
Паневін В.О. Школяров В.Ф. Глос Л.Ф.