У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Заголдного В.В. і Редьки А.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 травня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Бериславського районного
суду Херсонської області від 11 липня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
раніше неоднаразоро судимого,
останній раз 8.11.2000 року Бериславським
районним судом за ч.2 ст.206 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
позбавлення волі,
засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 4 жовтня
2005 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 14.03.2005 року в
АДРЕСА_1, грубо порушуючи громадський порядок, на протязі чотирьох
годин заважав нормальному відпочинку громадян, які проживали в
цьому будинку. При цьому ОСОБА_1 виражався на їх адресу
нецензурними словами, наносив удари руками ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження.
Продовжуючи свої хуліганські дії, не регував на вимоги
працівників міліції припинити їх, і при спробі затримання і
припинення хуліганських дій чинив опір приацівникам міліції. При
цьому відштовхував їх від себе, лаявся, погрожував побиттям.
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник
ОСОБА_2 порушують питання про скасування судових рішень та
просять закрити кримінальну справу за відсутністю в діях ОСОБА_1
складу злочину. Зазаначають, що ОСОБА_1 злочин не вчиняв, а
навпаки намагався примиритися з ОСОБА_5 і в результаті виник
сімейний скандал. На їх думку, висновки суду щодо винності
ОСОБА_1 у вчиненому злочині не відповідають фактичним обставинам
справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що
скарги задоволенню не підлягають.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність
винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та
ретельно перевірених в судовому засіданні доказах. Доводи ж у
касаційних скаргах про невідповідність висновків суду фактичним
обставинам справи безпідставні.
Так, із показань потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 вбачається, що
засуджений на протязі тривалого чассу перешкоджав нормальному
відпочинку потерпілих, при цьому лаявся, побив ОСОБА_5, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, чинив опір працівникам міліції, які намагалися припинити
його хуліганські дії.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи потерпілій
ОСОБА_5 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Дії засудженого ОСОБА_1 ч. 3 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону
і є справедливим.
Посилання засудженого на те, що до нього зі сторони
працівників міліції було застосоване фізичне насильство
безпідставні, оскільки дана обставина перевірялася судами як
першої, так і апеляційної інстанції і свого підтвердження не
знайшла.
Iстотних порушень кримінально-процесульного закону, які б
могли бути підставою для скасування або зміни судових рішень не
встановлено.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб не
вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та
захисника ОСОБА_2 відмовити.
Судді:
В.Г. Жук В.В. Заголдний А.I. Редька