У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Паневіна В.О. і Кармазіна Ю.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 травня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 в
інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного
суду м. Одеси від 14 жовтня 2005 року і ухвалу колегії суддів
судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської
області від 4 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
громадянин України, неодноразово судимий,
останній раз 6.08.1999 р. за ст. 189-1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 місяців позбавлення волі;
засуджений до позбавлення волі:
- за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки;
- за ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на сім років з
конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років з
конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 308 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років з
конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинення
менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне
покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з
конфіскацією майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3208 грн.
Ухвалою цього ж суду від 14 жовтня 2005 року порушено
кримінальну справу щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за ознаками злочину,
передбаченого ст. 384 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Ухвалою колегії суддів судові палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Одеської області від 4 квітня 2006 року вирок
щодо ОСОБА_1 залишено без зміни. Ухвалу Суворовського районного
суду м. Одеси від 14 жовтня 2005 року в частині порушення
кримінальної справи щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_5 скасовано, направлено
матеріали справи до прокуратури Суворовського району м. Одеси для
вирішення питання про необхідність притягнення до відповідальності
свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст.
384 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за
вчинення таких злочинів.
14 грудня 2003 року в період часу з 14-ої до 15-ої год. він,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в охоронюваному
приміщенні АТП-15163, що по вул. Балтська дорога, 71 у м. Одесі,
за попередньою змовою з невстановленою слідством особою на ім'я
ОСОБА_7 із застосуванням до ОСОБА_6 насильства, що не є
небезпечне для його життя та здоров'я, яке виразилось у завданні
йому ударів руками в область голови і тулуба, вимагав передати їм
наркотичний засіб - 10 мл. розчину опію.
Продовжуючи злочинні дії, він у цьому ж приміщенні за
попередньою змовою з невстановленою слідством особою на ім'я
ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи до ОСОБА_6
насильство, небезпечне для його життя та здоров'я, завдали йому
удари руками і ногами, металевим прутом, а також ножем у голову та
груди, з погрозою застосування такого насильства та вбивства
вимагали від нього передати їм гроші в сумі 1000 доларів США та
заволоділи його майном на загальну суму 300 грн.
У той же день ОСОБА_1 приблизно о 15-ій год., знаходячись у
стані алкогольного сп'яніння в приміщенні № 2 будівлі охорони
АТП-15163, розташованої за вказаною адресою, діючи за попередньою
змовою з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_7, вчинив
розбій на ОСОБА_3, завдавши йому удари металевим прутом у голову
та погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для його
життя та здоров'я, заволоділи його майном на загальну суму 1200
грн.
23 грудня 2003 року близько 13-ої год. у парадному АДРЕСА_1
ОСОБА_1, висловлюючи ОСОБА_3 погрози застосування насильства,
небезпечного для його життя та здоров'я, демонструючи ножа із
погрозою його застосування, заволодів майном потерпілого на
загальну суму 640 грн.
19 січня 2004 року близько 16-ої год. у парадному АДРЕСА_1
ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою на
ім'я ОСОБА_8 завдав ОСОБА_3 декілька ударів руками і ногами в
тулуб і відкрито викрав його майно на загальну суму 668 грн.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення
щодо ОСОБА_1 змінити, виключити посилання суду про його засудження
за ст. ст. 189 ч. 3, 187 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
перекваліфікувати дії засудженого з ст. 187 ч. 2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
(розбій, вчинений 14.12.2003 року та 23.12.2003 року
на ОСОБА_3) на ст. 186 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та пом'якшити
покарання із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
звільнивши від відбування покарання з випробуванням. Вказує на
відсутність доказів, якими б підтверджувалась винуватість ОСОБА_1
у вимаганні чужого майна та вчинення робою на ОСОБА_6 Посилається
на неправильне застосування кримінального закону та зазначає, що
за епізодами розбою на ОСОБА_3 дії її підзахисного за ст. 187 ч. 2
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані неправильно, оскільки ОСОБА_1
не застосовував до потерпілого насильство, яке б було небезпечне
для життя та здоров'я. Вважає, що порушено право ОСОБА_1 на захист
та фіксацію судового процесу технічними засобами. Вказує на
призначення ОСОБА_1суворого покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в
її задоволенні необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які його засуджено, підтверджується наведеними у
вироку доказами, які суд всебічно і повно дослідив.
Доводи в касаційній скарзі захисника ОСОБА_2 про відсутність
вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 308, ч. 3
ст. 189 і ч. 2 ст. 187 (епізод розбою, вчиненого на ОСОБА_6) є
безпідставними.
На досудовому слідстві та в суді потерпілий ОСОБА_6 показав,
що в приміщенні АТП-15163 ОСОБА_1 і особа на ім'я ОСОБА_7,
вимагаючи передати їм 10 мл. розчину опію та 1000 доларів США,
його побили, забрали куртку і шапку. На вимогу цих осіб дзвонив
дружині - ОСОБА_9 та просив принести йому гроші. Після цього його
закрили в комірчині, звідки йому вдалось вибратись і втекти.
Свідок ОСОБА_10 показала, що 14 грудня 2003 року їй
зателефонував ОСОБА_6 і повідомив про вимагання в нього грошей.
Вона також розмовляла з особою на ім'я ОСОБА_7, який висловлював
погрози у випадку, якщо вона не привезе гроші. Зі слів її чоловіка
його побили ОСОБА_1 і особа на ім'я ОСОБА_7.
При проведенні очної ставки з ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_6
підтвердив свої показання про обставини вимагання останнім
наркотичних засобів і грошей та вчинення розбою.
За даними висновку судово-медичної експертизи в ОСОБА_6
виявлено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний
розлад здоров'я.
Безпідставними є також доводи в касаційній скарзі захисника
ОСОБА_2 про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за епізодами вчинення розбою від 14.12.2003
року та 23.12.2003 року на ОСОБА_3
На досудовому слідстві ОСОБА_1, визнаючи вину частково,
зокрема показав, що 14 грудня 2003 року в приміщенні АТП-15163 під
час сварки з ОСОБА_3 декілька раз його вдарив і забрав у нього
мобільний телефон "Нокіа-6110", який начебто випав у потерпілого з
кишені, а ОСОБА_7 заволодів грошима. Крім того, ОСОБА_1 визнавав,
що 23 грудня 2003 року демонструючи ОСОБА_3 складаного ножа,
заволодів його мобільним телефоном "Нокіа-2100".
Суд, дослідивши показання ОСОБА_1 у судовому засіданні про
невизнання ним вини у вчиненні даних злочинів, обгрунтовано визнав
їх безпідставними, оскільки вони спростовуються зібраними в справі
доказами.
Iз показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що в приміщенні
АТП-15163 ОСОБА_1 і особа на ім'я ОСОБА_7, погрожуючи вбивством
та завдаючи йому удари залізними шестигранниками в голову,
кулаками в голову і тулуб, заволоділи мобільним телефоном та
грошима. Крім того, він показував, що 23 грудня 2003 року ОСОБА_1
з погрозою застосування ножа, якого тримав у руках, заволодів його
мобільним телефоном "Нокіа-2100", а 19 січня 2004 року з якимось
чоловіком відкрито викрав його мобільний телефон "Нокіа-1100". Про
реальність сприйняття погроз ОСОБА_1 застосувати насильство,
небезпечне для життя та здоров'я, потерпілий ОСОБА_3 підтверджував
як на досудовому слідстві, так і в суді.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даних
злочинів узгоджується також з даними, що містяться в протоколах
очних ставок між останнім і свідками ОСОБА_11 і ОСОБА_12, який
зокрема підтвердив, що в його присутності ОСОБА_1 і особа на ім'я
ОСОБА_7, вимагаючи у ОСОБА_6 наркотичний засіб і 1000 доларів
США, побили потерпілого і заволоділи курткою; висновку
судово-медичної експертизи про виявлення в ОСОБА_3 легких тілесних
ушкоджень, протоколах вилучення, пред'явлення предметів для
впізнання, інших досліджених судом доказах.
Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляціями засудженого
ОСОБА_1 і його захисника, перевірив всі викладені в них доводи,
які є аналогічними доводам касаційної скарги, та з наведенням
відповідних мотивів визнав їх безпідставними, а вирок щодо
ОСОБА_1 - законним і обгрунтованим.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 189, ч. 2
ст. 308 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
При призначенні ОСОБА_1покарання, суд відповідно до вимог ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
врахував ступінь тяжкості вчинених
злочинів, дані про особу винного та конкретні обставини справи.
Призначене засудженому покарання є необхідним для його
виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому
підстав для його пом'якшення не вбачається.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, в
тому числі й тих, на які посилається в касаційній скарзі захисник
ОСОБА_2, які були б безумовною підставою для скасування судових
рішень, у справі не виявлено.
Iз матеріалів справи видно, що на досудовому слідстві з
моменту затримання ОСОБА_1 йому роз'яснялись його процесуальні
права, в тому числі і право мати захисника, але скористатись цим
правом він відмовився, що підтверджується його записом у
відповідних процесуальних документах (т. 1 а.с. 73-74, 84-85). У
подальшому на досудовому слідстві та в суді захист його прав і
законних інтересів здійснювали захисники.
Тому доводи в касаційній скарзі захисника ОСОБА_2 про
порушення права на захист ОСОБА_1 є безпідставними.
Перевіркою матеріалів справи не виявлено також порушень вимог
ст. 87-1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, оскільки судовий процес
фіксувався за допомогою звукозаписуючої апаратури "Тритон-2" (т. 2
а.с. 77).
Отже, підстав для призначення справи до касаційного розгляду
з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_2 в інтересах
засудженого ОСОБА_1відмовити.
С у д д і:
С.М. Міщенко В.О. Паневін Ю.М. Кармазін