У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Синявського О.Г.,
суддів за участю прокурора
Кліменко М.Р. і Гриціва М.I., Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 травня 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора
Кіровоградської області та доповненням до нього на вирок
Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26 травня
2006 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судиму,
- за ч.2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
її звільнено від
відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік
з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ст. 76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 29.03.2006 року близько 10
год., перебуваючи в своєму домоволодінні, розташованому в
АДРЕСА_1, незаконно збула за 10 грн. ОСОБА_2 5,402 гр. особливо
небезпечного наркотичного засобу - канабісу, який незаконно
зберігала з метою збуту.
29.03.2006 року о 14 год. 20 хв. працівниками міліції у
домоволодінні ОСОБА_1 було виявлено та вилучено 5,962 гр. особливо
небезпечного наркотичного засобу - канабісу, який вона незаконно
зберігала з метою збуту.
У апеляційному порядку справа не розглядалась.
У касаційному поданні заступник прокурора Кіровоградської
області стверджує, що судом було неправильно застосовано
кримінальний закон та при звільненні ОСОБА_1 на підставі ст. 75
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком їй помилково призначено додаткове покарання у
виді конфіскації майна. Просить виключити з вироку застосування до
ОСОБА_1 цього додаткового покарання.
У доповненні до касаційного подання зазначається про м'якість
призначеного ОСОБА_1 покарання та про безпідставне звільнення її
від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком.
Ставиться питання про скасування вироку з направленням справи на
новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
прокурора на часткове підтримання касаційного подання,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в
касаційному поданні та доповненні до нього, колегія суддів вважає,
що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Правильність встановлення фактичних обставин справи та
юридична кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
у касаційному поданні не оскаржуються.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які тягнуть зміну чи скасування вироку щодо ОСОБА_1, не
встановлено.
Покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначено відповідно до вимог ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з
урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу
засудженої, пом'якшуючих покарання обставин.
Правильно прийнято рішення й про можливість виправлення
ОСОБА_1 без відбування покарання, оскільки вона позитивно
характеризується за місцем проживання, раніше не судима, виховує
двох неповнолітніх дітей, визнала вину та щиро розкаялася у
вчиненому злочині, активно сприяла його розкриттю.
Твердження прокурора про те, що ОСОБА_1 заробляла реалізацією
наркоманам наркотичних засобів, не відповідає встановленим по
справі обставинам, відповідно до яких ОСОБА_1 вчинила один епізод
збуту марихуани, яка, за її показаннями, що по справі не
спростовані, залишилася в домоволодінні після вживання її
чоловіком цього наркотичного засобу.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 веде антигромадський
спосіб життя, не обгрунтовані, оскільки за місцем проживання вона
характеризується позитивно, одружена, має 2 неповнолітніх дітей,
1993 р. та 1997 р. народження, та постійне місце проживання.
Те, що ОСОБА_1 не працює та має 7 класів освіти, не свідчить
про її підвищену суспільну небезпечність.
З огляду на викладене, підстав для скасування вироку щодо
ОСОБА_1 за м'якістю призначеного їй покарання, в тому числі й із
застосуванням ст.ст. 75 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, колегія суддів
не вбачає.
Разом з тим, при звільненні ОСОБА_1 від відбування
призначеного покарання з випробуванням судом було порушено вимоги
ст. 77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та не враховано роз'яснень, що
містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7
від 24.10.2003р. "Про практику призначення судами кримінального
покарання", відповідно до яких конфіскація майна як додаткове
покарання не може бути призначена при звільненні особи від
відбування покарання з випробуванням.
З огляду на викладене, вирок щодо ОСОБА_1 в цій частині
підлягає зміні з виключенням з нього рішення суду про призначення
їй додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської
області задовольнити частково.
Вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області
від 26 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити рішення
суду про призначення їй додаткового покарання у виді конфіскації
майна.
У решті цей же вирок залишити без зміни.
Судді:
Синявський О.Г. Кліменко М.Р. Гриців М.I.