У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Паневіна В.О. і Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора Морозової С.Ю.
і засудженого ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 травня 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора Херсонської області на вирок Комсомольського районного
суду м. Херсона від 28 вересня 2004 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1народження,
громадянин України, раніше не судимий,
засуджений до позбавлення волі:
- за ч. 1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік;
- за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки;
- за ч. 2 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинення
менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне
покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з двохрічним іспитовим
строком і покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3
ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 731 грн. 18 коп. судових
витрат.
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що
він 29 липня 2003 року близько 11-ої год. у приміщенні
автомайстерні, що по АДРЕСА_1 таємно викрав мобільний телефон
"Нокія 8210" вартістю 800 грн., що належав ОСОБА_2
Він же 5 листопада 2003 року близько 11-ої год., знаходячись
у школі гуманітарної праці по АДРЕСА_2 шляхом вільного доступу
проник у кабінет помічника директора, звідки таємно викрав газовий
пістолет вартістю 700 грн., що належав ОСОБА_3
Він же 19 лютого 2004 року близько 15-ої год. 30 хв. у
приміщенні кафе "Мак Дак", що по вул. Жовтневої Революції в м.
Херсоні, шляхом обману та зловживання довірою заволодів мобільним
телефоном "Сіменс С25" вартістю 400 грн., що належав ОСОБА_4
6 березня 2004 року близько 12-ої год. 30 хв. він за
попередньою змовою з невстановленою слідством особою, справу щодо
якої виділено в окреме провадження, знаходячись у відділенні
інтенсивної терапії лікарні ім. Тропіних, що по вул. Комарова, 2 у
м. Херсоні, шляхом обману та зловживання довірою заволодів
мобільними телефонами "Соні Еріксон Т 610" вартістю 1650 грн. і
"Сіменс М-55" вартістю 880 грн., що належали ОСОБА_5, заподіявши
йому матеріальну шкоду на загальну суму 3640 грн.
Він же 8 березня 2004 року близько 14-ої год., знаходячись у
кардіологічному відділенні лікарні Дніпровського району ім.
Лучанського, що по вул. Кримській, 138 у м. Херсоні, шляхом обману
та зловживання довірою заволодів мобільним телефоном "Самсунг"
вартістю 450 грн., що належав ОСОБА_6
11 березня 2004 року близько 13-ої год. 45 хв., знаходячись
на території обласної клінічної лікарні, що по пр. Ушакова, 67 у
м. Херсоні, шляхом обману та зловживання довірою він заволодів
мобільними телефонами "Самсунг" вартістю 200 грн. і "Моторола"
вартістю 150 грн., що належали ОСОБА_7
У касаційному поданні прокурором ставиться питання про
скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий
судовий розгляд. Посилається на безпідставність звільнення ОСОБА_1
від покарання з випробуванням. Вказує, що суд допустив протиріччя
у вироку, визнавши доведеним вчинення ОСОБА_16.03.2004 року
шахрайства за попередньою змовою з невстановленою слідством
особою, матеріали справи щодо якої було виділено в окреме
провадження, а при кваліфікації його дій на таку кваліфікуючу
ознаку, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, не
послався. Крім того, зазначає, що за вказаним епізодом
обвинувачення суд неправильно вказав про заподіяння потерпілому
ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 3640 грн.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання
касаційного подання, засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти
його задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його
задоволенні необхідно відмовити з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які його засуджено, підтверджується дослідженими
судом доказами і в касаційному поданні прокурором не оспорюється.
Як вбачається з вироку, в його мотивувальній частині суд
припустився помилки, визнавши доведеним вчинення ОСОБА_106.03.2004
року шахрайства за попередньою змовою з невстановленою слідством
особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження,
а при кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину за попередньою
змовою групою осіб, не послався.
Проте така обставина не вплинула на законність і
обгрунтованість судового рішення, а тому, за переконанням колегії
суддів, не може бути підставою, про яку зазначає в касаційному
поданні прокурор, для скасування постановленого щодо ОСОБА_1
вироку.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
особі, яка
вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й
достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд врахував ступінь тяжкості вчинених
злочинів, особу винного, послався на те, що він уперше судився,
позитивно характеризувався та відшкодував матеріальні збитки.
З долучених засудженим ОСОБА_1матеріалів вбачається, що
протягом іспитового строку, встановленого цим вироком, він вчинив
нові злочини, за які його засуджено вироком Суворовського
районного суду м. Херсона від 01 квітня 2005 року.
Суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково
приєднав невідбуту частину покарання за вироком Комсомольського
районного суду м. Херсона від 28 вересня 2004 року, визначивши
ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
Постановою Білозерського районного суду Херсонської області
від 21 березня 2007 року ОСОБА_1 від подальшого відбування
покарання звільнено умовно-достроково на один рік два місяці
двадцять один день.
Отже, покарання за вироком Комсомольського районного суду м.
Херсона від 28 вересня 2004 року, яке було частково приєднано до
покарання, призначеного ОСОБА_1 за новим вироком, на даний час
фактично є ним відбутим.
Ураховуючи вищезазначену обставину, в задоволенні касаційного
подання прокурора слід відмовити.
Посилання в касаційному поданні прокурора про неправильне
визначення матеріальної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_5, є
безпідставним, оскільки загальна сума заподіяних збитків була
визначена потерпілим з урахуванням розміру упущеної вигоди
внаслідок порушення його прав.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 28
вересня 2004 року щодо ОСОБА_1залишити без зміни, а касаційне
подання першого заступника прокурора Херсонської області - без
задоволення.
С у д д і:
С.М. Міщенко В.О. Паневін Ю.М. Кармазін