Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про визнання перевірки незаконною та скасування постанови за касаційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року

У травні 2013 року ФОП ОСОБА_4 у Хмельницькому Окружному адміністративному суді пред'явила позов до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про визнання перевірки незаконною та скасування постанови.

Просила визнати перевірку Інспекції з питань захисту прав споживачів в Хмельницькій області магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 незаконною, скасувати постанову про накладення штрафу від 26 квітня 2013 року № 27 у зв'язку із правопорушенням, передбаченим пунктом 1 частини третьої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", якою на неї накладено штраф у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у задоволенні позову ФОП ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 задоволено частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року скасовано в частині відмови у задоволенні адміністративного позову щодо скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 26 квітня 2013 року № 27.

В цій частині ухвалено нову постанову, якою визнано протиправною і скасовано постанову про накладення штрафних санкцій від 26 квітня 2013 року № 27.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням апеляційного суду, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року.

Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Таким чином, предметом касаційного розгляду справи є правомірність скасування апеляційним судом постанови відповідача про накладення штрафних санкцій від 26 квітня 2013 року № 27.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в Хмельницькій області з 10 по 11 квітня 2013 року проводилася планова виїзна перевірка магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_4

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 10 квітня 2013 року № 0033, в якому відображено факт порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (2735-17) , статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 787 (787-2008-п) "Технічний регламент максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами".

На підставі вищезазначених порушень складено протокол від 11 квітня 2013 року № 0028 про порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

За результатами розгляду акту перевірки характеристик продукції від 10 квітня 2013 року № 0033 та протоколу № 0028 заступником начальника Інспекції було винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 26 квітня 2013 року № 27 у зв'язку із правопорушенням, передбаченим пунктом 1 частини третьої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", та накладено на ФОП ОСОБА_4 штраф у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов в частині позовних вимог, виходив з неправомірності постанови відповідача про накладення штрафних санкцій від 26 квітня 2013 року № 27 у справі про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Підпунктом "а" пункту 1 частини другої статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знаку відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (1599-2001-п) знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

При цьому місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття, тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Апеляційним судом шляхом огляду листа ДП "Укрметртетстандарт" від 14січня 2011 року № 303-05/207 та фотознімків встановлено, що національні знаки відповідності були нанесені безпосередньо на упакування холодильників-морозильників "ІНФОРМАЦІЯ_1", що повністю кореспондується з вимогами пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції у цій справі ухвалено законне і обґрунтоване рішення і підстав для його скасування не має.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а оскаржувану Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про визнання перевірки незаконною та скасування постанови - без зміни.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.