У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Cелівона О.Ф.,
суддів
Пошви Б.М. і Шевченко Т.В.,
з участю прокурора
Казнадзея В.В.,
розглянула в судовому засіданні 26 квітня 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Київської області від 22 листопада 2006 року,
яким
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, уродженця м. Києва,
раніше не судимого,
- засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років позбавлення волі;
- за п. п. 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 14
років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинання
менш суворого
покарання більш суворим, остаточне покаранням ОСОБА_2
призначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_2 року народження, уродженця м. Києва,
раніше судимого Деснянським районним судом м. Києва 13.05.2003
року за ч. 2 ст. 142 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік позбавлення
волі;
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років позбавлення волі.
ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3 року народження, уродженця м. Києва,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3
звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим
строком на 3 роки з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3
на користь потерпілої ОСОБА_4 100 000,00 грн. та по 5 000 грн.
моральної шкоди відповідно.
Згідно вироку ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винними і
засуджено за вчинення злочинів, як визнав суд, за таких обставин.
24 лютого 2005 року приблизно о 22-23 год. у дачному будинку
АДРЕСА_1, ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння
запропонував своїм знайомим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заволодіти
транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2108, що знаходився поблизу
дачного масиву "Червона Калина".
По дорозі ОСОБА_5 добровільно відмовився від участі у
вчиненні злочину і повернувся в дачний будинок.
Вчиняючи злочинні дії, направлені на заволодіння транспортним
засобом, ОСОБА_2 принесеною сокирою розбив заднє скло автомобіля
та відчинив двері, а ОСОБА_1 сів за кермо і став його заводити.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2, сівши в автомобіль, спостерігали за
навколишньою обстановкою.
Коли до автомобіля підійшов його власник ОСОБА_4, ОСОБА_2,
бажаючи довести свій умисел до кінця, але виходячи за межі
попередньої домовленості з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на заволодіння
автомобілем за попередньою змовою групою осіб, вирішив учинити
насильницькі дії щодо потерпілого та умисно вбити його.
З цією метою ОСОБА_2 учинив напад на ОСОБА_4 і завдав йому
декілька ударів рукою в обличчя, від яких той упав на землю. Після
цього ОСОБА_2 підійшов до нього і продовжив завдавати удари руками
й ногами по тулубу, а дерев'яною палкою по голові, заподіявши
останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
ОСОБА_2, продовжуючи свої дії на незаконне заволодіння
транспортним засобом, завдав удари ОСОБА_6 руками та ногами в
обличчя й по тулубу, насильно посадив його за кермо і наказував
завести автомобіль, однак той цього зробити не зміг.
Після цього ОСОБА_2 витяг ОСОБА_4 з автомобіля, повалив на
сніг та, маючи намір умисно вбити останнього з корисливих мотивів,
з метою приховати вчинення незаконного заволодіння його
автомобілем ВАЗ-2108 д.н. НОМЕР_1 та полегшити вчинення цього
злочину, з особливою жорстокістю, завдав декілька ударів металевою
трубою ОСОБА_6 по голові, причиняючи тому особливі фізичні
страждання.
Після цього ОСОБА_2 принесеною сокирою завдав ще приблизно 4
удари по голові ОСОБА_6, що відносяться до категорії тяжких
тілесних пошкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння,
які завдавали потерпілому особливих страждань та внаслідок яких
настала його смерть.
ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 виконали усі можливі дії
для заволодіння автомобілем ОСОБА_4, однак не змогли довести свій
злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від їх волі, а
тому залишили місце злочину.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, просить вирок змінити
та пом'якшити призначене йому покарання, враховуючи дані про його
особу і роль у вчиненні злочину.
Вирок засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування
прокурора про залишення касаційної скарги засудженого без
задоволення та про необхідність виключення, в порядку ст. 395 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, з обвинувачення ОСОБА_2 кваліфікуючу ознаку -
корисливий мотив, передбачену п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, а в решті вирок залишити без зміни, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів
вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а вирок
щодо засудженого ОСОБА_2 змінити, виходячи з такого.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні
замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою
метою, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з
насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а
також у вчиненні умисного вбивства з особливою жорстокістю, а
також з метою приховати інший злочин та полегшити його вчинення,
відповідає фактичним обставинам справи і є обгрунтованим.
Його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковано за
ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289, п. п. 4, 9 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Дії засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які виразилися у замаху на
незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, за
попереднього змовою групою осіб за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано вірно.
Винуватість засуджених у вчиненні інкримінованих злочинів,
повністю підтверджується дослідженими у суді доказами, зокрема,
показаннями: засудженого ОСОБА_2 під час досудового слідства про
те, що він спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 намагались заволодіти
автомобілем ВАЗ - 2108. Він обухом сокири розбив заднє скло
автомобіля і вони проникли у салон, намагаючись завести
автомобіль. Коли підійшов потерпілий ОСОБА_4, то він завдав йому
удари по голові та тулубу руками й ногами, дерев'яною палицею і
сокирою по голові. При цьому він зрозумів, що вбив потерпілого (т.
1, а.с. 55, 80 - 88, т. 2, а.с. 108-112, т. 4, а.с. 105-107, 118,
119-125); ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які підтвердили наведені ОСОБА_2
обставини (т. 1, а.с. 58-59, 63-69, т. 2, а.с. 130-132, т. 4, а.с.
68-70, т. 1, а.с. 71-75, т. 2 а.с.143-144, т. 4, а.с. 37-38,
61-62); потерпілої ОСОБА_4 про те, що 24.02.2005 року її чоловіка
було вбито на дачі біля с. Власівка (т. 1, а.с. 141-142),
судово-медичного експерта ОСОБА_7 про те, що 25.02.2005 він
проводив розтин трупа ОСОБА_4 і вважає, що заподіяні йому
ушкодження були завдані з великою силою і особа, яка завдала ці
удари це розуміла. У момент спричинення пошкоджень до того, як
потерпілий знепритомнів, він відчував сильний біль та фізичні
страждання; даними протоколу огляду будинку від 26.02.2005. під
час якого виявлено та вилучено в грубі печі металеву трубу, обух
сокири і дві зв'язки ключів (т. 1, а.с. 29).
Згідно даних висновку судово-медичної експертизи № 60 від
7.03.2005 року смерть потерпілого ОСОБА_4 настала внаслідок
відкритої черепно-мозкової травми, яка проявилась рубленими ранами
м'яких тканин, кісток тім'яної-потиличної області голови та
крововиливами під оболонки і руйнацією тім'яно-потиличної долі
головного мозку, що відносяться до категорії тяжких тілесних
пошкоджень, як небезпечних для життя у момент спричинення (т. 1,
а.с. 190-200).
У висновку судово-медичної криміналістичної експертизи №
113-мк від 28.04.05 року, зазначено, що тілесні ушкодження на
потиличній частині голови потерпілого могли утворитись унаслідок
дії тупого предмету з обмеженою частиною контактної поверхні і
предмета з гострим ребром (т. 2, а.с. 44-51, 59-63).
Зазначені висновки експертиз об'єктивно підтверджують
показання ОСОБА_2 про обставини нападу на потерпілого ОСОБА_4 і
завдання йому ударів дерев'яною палицею, металевою трубою, а також
сокирою.
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 26 від
11.03.2005 року ринкова вартість ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1 становить
14 780,91 грн. (т. 2, а.с. 75).
За даними висновку психіатрічно-психологічно-наркологічної
експертизи ОСОБА_2 під час учинення злочину та в даний час
психічними захворюваннями не страждав, і не страждає. За своїм
психічним станом примусових заходів медичного характеру не
потребує.
Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_2 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд не навів будь - яких доказів про
корисливий мотив дій засудженого, у зв'язку з чим зазначена
кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з його обвинувачення, в
порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, як зайва.
Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом норм
кримінально-процесуального закону, які були б підставою для
скасування вироку, не встановлено.
Призначене ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 покарання відповідає
тяжкості злочину та даним про особи засуджених і підстав для його
пом'якшення, як про це йдеться у касаційній скарзі засудженого
ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
України,
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення.
Вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Київської області від 22 листопада 2006 року
щодо засудженого ОСОБА_2 в порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
змінити і виключити з його обвинувачення кваліфікуючу ознаку,
передбачену п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У решті цей вирок щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3
залишити без зміни.
Су д д і :
Селівон О.Ф. Пошва Б.М. Шевченко Т.В.