У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     Головуючого
     Присяжнюк Т.I.
     суддів
     Філатова В.М., Таран Т.С.
     за участю прокурора
     Сорокіної О.А.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  24  квітня  2007
року  кримінальну  справу  за  касаційними   скаргами   засуджених
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4,  ОСОБА_5  на  вирок
Каланчацького  районного  суду  від  28.04.2005   р.   та   ухвалу
апеляційного суду Херсонської області від 16.08.2005 р..
     Цим вироком засуджені:
     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1народження, громадянин  України,  раніше
несудимий
     за ст. 187 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 8 років  позбавлення
волі з конфіскацією всього  майна,  яке  належить  засудженому  на
праві власності.
     ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2народження, громадянин  України,  раніше
судимий вироком Армянського міського  суду  Автономної  Республіки
Крим від 02.12.2002 р. за ст. 27 - ч.3 185 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на 7 років позбавлення волі
     за ст. 187 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 8 років  позбавлення
волі з конфіскацією всього  майна,  яке  належить  засудженому  на
праві власності.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого  покарання,  призначеного
вироком Армянського міського суду Автономної Республіки  Крим  від
02.12.2002 р. більш суворим ОСОБА_2 призначено остаточне покарання
8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить
засудженому на праві власності.
     ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3народження, громадянин  України,  раніше
судимий вироком Ленінського  районного  суду  м.  Севастополя  від
23.11.2004 р. за ст.ст. 190 ч.4, 353 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2
роки 6 місяців позбавлення волі
     за ст. 187 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 8 років  позбавлення
волі з конфіскацією всього  майна,  яке  належить  засудженому  на
праві власності.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого  покарання,  призначеного
вироком Ленінського районного суду м. Севастополя  від  23.11.2004
р. більш суворим ОСОБА_3 призначено остаточне  покарання  8  років
позбавлення  волі  з  конфіскацією  всього  майна,  яке   належить
засудженому на праві власності.
     Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від  16.08.2005
р.  вирок  суду  залишено  без  змін.  Постановлено  уточнити,  що
остаточне покарання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.  187  ч.4
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         визначено за  правилами  ст.  70  ч.  4  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     За вироком суду  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  за  попередньою
змовою з іншими  невстановленими  слідством  особами  проникли  на
охоронювану територію ВАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" в
с.м.т. Мирне Каланчацького району Херсонської області, де  вчинили
розбійний напад під погрозою застосування  вогнепальної  зброї  та
фізичного  насильства  на  охоронців  ВАТ  "Каланчацький  комбінат
хлібопродуктів" та заволоділи майном АТ "Кримбудмонтаж" в особливо
великих розмірах на суму 57970 грн..
     У касаційних скаргах:
     засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи  правильності  кваліфікації,
обгрунтованості засудження  та  обраної  міри  покарання,  порушує
питання про скасування постановлених по  справі   судових   рішень 
щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказуючи на те,  що  вони  непричетні  до
вчинення злочину.
     Засуджений   ОСОБА_2   порушує   питання    про    скасування
постановлених  по  справі  судових  рішень,  оскільки  вважає,  що
докази,  які  б  підтверджували  його  причетність   до   вчинення
розбійного нападу, у справі відсутні. На його думку, судом не було
з'ясовано дійсних обставин справи, а саме те, що він займався лише
погрузкою майна, не знаючи, що ним заволоділи незаконним шляхом.
     Засуджений  ОСОБА_3  та   захисник   ОСОБА_5,   доводи   яких
аналогічні  за   змістом,   порушують   питання   про   скасування
постановлених по справі судових рішень,  оскільки   вважають,   що
ОСОБА_3  безпідставно  засуджений  за  злочин,  якого  не  вчиняв.
Вказують  на  те,  що  досудове  та  судове   слідство   проведено
поверхово, однобічно, з обвинувальним ухилом, не з'ясовані  дійсні
обставини та коло осіб, причетних до вчинення  розбійного  нападу.
Крім цього, вказують на те, що судом було порушено його  право  на
захист.
     Захисник ОСОБА_4  в  інтересах  засудженого  ОСОБА_3  порушує
питання про скасування постановлених по справі судових  рішень  та
направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки  вважає,  що
винність  ОСОБА_3  у  вчиненні  розбійного  нападу   не   доведена
доказами, зібраними по справі та покладеними в основу вироку. Крім
цього, вказує на те, що під час досудового слідства та в суді було
порушено право на захист ОСОБА_3.
     Заслухавши доповідача,  прокурора,  яка  вважала,  що  скарги
підлягають до задоволення частково, розглянувши матеріали  справи,
колегія  суддів  вважає,  що  касаційні   скарги   засуджених   та
захисників підлягають до часткового задоволення.
     Відповідно  до  вимог  ст.  398   КПК   України   ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підставами для скасування вироку чи постанови є, зокрема,  істотне
порушення кримінально-процесуального закону.
     За  змістом  ст.  370  КПК   України   ( 1001-05 ) (1001-05)
           істотним
порушенням  вимог   кримінально-процесуального   закону   є   такі
порушення вимог  кримінально-процесуального  кодексу  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
які перешкодили  чи  могли  перешкодити  суду  повно  та  всебічно
розглянути справу і постановити законне обгрунтоване,  справедливе
судове рішення.
     Згідно  ст.  360  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          апеляційний  суд
повинен  розглянути  справу  у  день,  визначений   судом   першої
інстанції.
     У необхідних випадках апеляційний суд може перенести  розгляд
справи не більше, як на тридцять діб.
     Як видно із матеріалів, кримінальна справа  щодо  ОСОБА_3  та
інших була призначена в апеляційну  інстанцію  на  9  серпня  2005
року.
     З матеріалів службової перевірки вбачається, що для участі  в
суді апеляційної інстанції була допущена захисник ОСОБА_4
     Як вбачається із матеріалів, 9 серпня 2005  року  апеляційний 
суд за клопотанням прокурора переніс розгляд справи спочатку на 23
серпня 2005 року, а пізніше на 16 серпня  2005  року,  не  винісши
умотивованої ухвали  та  належним  чином  не  повідомивши  про  це
рішення учасників процесу і, зокрема, захисника ОСОБА_4
     На думку колегії суддів, апеляційний суд, перенісши справу на
інше  число,  зобов'язаний  був  винести  умотивовану  ухвалу,  де
вказати причини  перенесення  та  вирішити  питання  про  доставку
засуджених, а не обмежуватись листом про перенесення справи. Таким
чином,  оскільки  апеляційний  суд  розглянув  справу  без  участі
захисників засудженого ОСОБА_3, належним чином їх не  повідомивши,
ухвала апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
     Доводи   скарг   засуджених   ОСОБА_1,   ОСОБА_2,    ОСОБА_3;
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_4 щодо  незаконності  засудження  будуть
розглянуті при розгляді скарг в апеляційній інстанції.
     Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
                        у х в а л и л а :
     Касаційні    скарги     засуджених:     ОСОБА_1,     ОСОБА_2,
ОСОБА_3задовольнити  частково.  Ухвалу  апеляційного   Херсонської
області від 16 серпня 2005 року  щодо  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3
скасувати, а кримінальну справу  направити  на  новий  апеляційний
розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
     С У Д Д I :
     Філатов В.М.    Присяжнюк Т.I.    Таран Т.С.