У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
     головуючого    Кармазіна Ю.М.,
     суддів   Федченка О.С.  і  Школярова В.Ф.
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  24  квітня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою  потерпілої  ОСОБА_1
на ухвалу колегії суддів судової  палати  у  кримінальних  справах
Апеляційного суду Донецької області від 29 травня 2006  року  щодо
ОСОБА_2
     Постановою  Iллічівського   районного   суду   м.   Маріуполя
Донецької області від 24 лютого 2006 року відмовлено в задоволенні
подання слідчого про закриття кримінальної справи щодо
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     громадянина України, не судимого,
     за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.  271  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , в зв'язку з амністією.
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
Апеляційного суду  Донецької  області  від  29  травня  2006  року
постанову щодо ОСОБА_2 скасовано, кримінальну справу щодо нього за
ознаками  злочину,  передбаченого  ч.  2  ст.   271   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , закрито на підставі ст. 1 п. "б", ст. 8 п. "а" Закону
України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
          від 31 травня 2005 року.
     Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався  в  тому,
що він, будучи службовою особою, на  яку  покладено  обов'язок  за
дотриманням техніки безпеки при виробництві робіт, 02 вересня 2004
року в цеху IНФОРМАЦIЯ_2 допустив  слюсаря  ОСОБА_3  до  виконання
слюсарно-монтажних робіт на висоті, що  йому  було  заборонено  за
станом здоров'я. Внаслідок порушень ОСОБА_2.  вимог  законодавства
про охорону праці, в той же день о 10-ій год. 30 хв. при виконанні
робіт ОСОБА_3. впав з висоти 2,5 м і від отриманих травм помер.
     У   касаційній   скарзі   потерпіла   ОСОБА_1просить   ухвалу
апеляційного суду скасувати, а справу щодо  ОСОБА_2  направити  на
новий апеляційний розгляд. Вказує на подачу прокурором апеляції  з
пропуском  строку на апеляційне оскарження. Вважає, що апеляційним
судом  порушено  вимоги  ст.  377  КПК  України   ( 1001-05 ) (1001-05)
           та
безпідставно  закрито  справу  на  підставі  Закону  України  "Про
амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31.05.2005 року.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що  в
її задоволенні необхідно відмовити.
     Приймаючи  рішення  про  скасування  постанови  Iллічівського
районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24  лютого  2006
року і закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 на підставі ст. 1
п. "б", ст. 8 п. "а" Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від
31 травня 2005 року, апеляційний суд послався на наявність на його
утриманні дитини-інваліда - ОСОБА_4.
     Таке  рішення  апеляційного  суду,  за  переконанням  колегії
суддів, є законним і обгрунтованим.
     ОСОБА_2  обвинувачувався  за  ч.  2  ст.   271   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , тобто у порушенні  вимог  законодавства  про  охорону
праці, що спричинило загибель людини,  вчиненому  ним  02  вересня
2004 року.
     Iз наявних у  матеріалах  справи  даних  вбачається,  що  син
ОСОБА_2 -ОСОБА_4, з 08  серпня   2002  року  отримував  пенсію  як
інвалід дитинства 3 групи і її дію йому  продовжено  до  31  січня
2006 року (а.с. 85-88 т. 2).
     Вищенаведена обставина підтвердилась і при повторному огляді 
ОСОБА_4  25  травня  2006  року,  про  що  свідчать  дані  довідки
Донецької обласної МСЕК, згідно якої йому, як інваліду  дитинства,
встановлено 3 групу інвалідності  на строк до 01 червня 2007  року
(а.с. 150 т. 2).
     Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив  злочин  до  набрання  чинності
Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31 травня 2005 року,
на нього  розповсюджувалась  дія  цього  Закону,  бо  в  нього  на
утриманні знаходився син-інвалід.
     Незважаючи на таку обставину, Iллічівським районним  судом  м.
Маріуполя Донецької області 24 лютого 2006 року в застосуванні до 
ОСОБА_2 амністії було відмовлено.
     Така помилка була виправлена апеляційним судом.
     Ухвала апеляційного суду є належно мотивованою та  відповідає
вимогам ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Доводи  касаційної  скарги  потерпілої  ОСОБА_1  про   подачу
прокурором  апеляції,  яка  розглядалась  апеляційним   судом,   з
пропуском  строку  на  апеляційне  оскарження,  є  такими,  що  не
відповідають матеріалам справи.
     Постанову місцевого суду винесено  24  лютого  2006  року,  а
апеляція подана прокурором 03 березня 2006  року,  тобто  в  межах
семи діб на  оскарження судового  рішення,  тому  вважати,  що  її
подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, підстав немає.
     Отже, підстав для призначення справи до касаційного  розгляду
з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
     у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1 відмовити.
                              судді:
     Ю.М. Кармазін       О.С. Федченко  В.Ф. Школяров