У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
     головуючого    Кармазіна Ю.М.,
     суддів   Федченка О.С.  і  Школярова В.Ф.
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  24  квітня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Київського районного суду м.  Одеси  від  1  лютого  2006
року, яким
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     громадянин України, несудимий,
     засуджений за ч. 2 ст. 187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  сім
років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 1  ст.  309  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на один рік позбавлення волі.
     На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          шляхом  поглинення
менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1  визначено
сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
     Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 2598  грн
на відшкодування збитків.
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
Апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2006  року  вирок
щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
     Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що в ніч з 16 на 17
лютого 2004 року  поблизу  дитячого  садка  "Чайка",  що  по  вул.
Академіка Корольова, 37-б у м. Одесі,  він,  перебуваючи  в  стані
алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, діючи за
попередньою змовою з  невстановленими  слідством  особами,  вчинив
розбійний напад на  ОСОБА_2, поєднаний із насильством, небезпечним
для його життя та здоров'я,  в  ході  якого  заподіяв  потерпілому
легкі  тілесні  ушкодження,  що  спричинили  короткочасний  розлад
здоров'я, та заволодів майном останнього  на  загальну  суму  2598
грн.
     Крім того, 19 червня 2005  року  приблизно  о  9-ій  год.  за
місцем проживання в АДРЕСА_1 в м. Одесі  він  незаконно  виготовив
для  власного  вживання  без  мети  збуту   особливо   небезпечний
наркотичний засіб -  кустарно  виготовлений  препарат  з  ефедрину
(псевдоефедрину), що містить меткатинон (ефедрон)  вагою  в  сухій
речовині 0,35 гр, який незаконно зберігав за місцем проживання  та
який у той день був виявлений і вилучений  під  час  огляду  житла
працівниками міліції.
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
змінити, перекваліфікувати його дії з ч.  2  ст.  187  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  пом'якшити
покарання. Вказує, що застосоване ним  насильство  до  потерпілого
ОСОБА_2  не  було  небезпечним  для  його   життя   та   здоров'я.
Посилається на суворість призначеного покарання  та  зазначає  про
безпідставне визнання судом обставини,  що  обтяжує  покарання,  -
вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що  судом
не взято до уваги те, що він має на утриманні неповнолітню дитину,
раніше  несудимий,  щиро  розкаявся,  сприяв  розкриттю  злочинів,
позитивно характеризувався за місцем проживання.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що  в
її задоволенні необхідно відмовити.
     Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у  вчиненні
злочинів, за які його засуджено, відповідає  фактичним  обставинам
справи і підтверджується дослідженими судом  доказами,  яким  дано
належну оцінку.
     Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про  неправильну
кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          є
безпідставними і спростовуються такими доказами.
     На  досудовому  слідстві  та  в  суді  ОСОБА_1  показав,  що,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та діючи разом з іншими
особами, з  метою  заволодіння  чужим  майном  завели  ОСОБА_2  до
будівлі дитячого садка "Чайка", де завдали  йому  декілька  ударів
руками і ногами в різні частини тіла, після чого заволоділи майном
потерпілого.
     Потерпілий  ОСОБА_2  показав,  що  на  зупинці   громадського
транспорту зустрів свого знайомого на ім'я ОСОБА_3, з яким було ще
двоє осіб у тому числі й ОСОБА_1 Iз цими  чоловіками  підійшов  до
будівлі дитячого садка "Чайка", де ОСОБА_3 штовхнув його на  землю
і всі троє почали його бити. Від ударів втратив свідомість, а коли
отямився,  виявив  пропажу  дублянки,   барсетки   з   грошима   і
документами, іншого майна.
     Висновок суду  про  винуватість  ОСОБА_1  у  вчиненні  даного
злочину  підтверджується  показаннями  свідків  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,
ОСОБА_6,  даними,  що  містяться  у   протоколах   очної   ставки,
відтворення обстановки та обставин події, в ході якого  ОСОБА_1  у
присутності понятих показав і  на  місці  розповів  про  обставини
заволодіння майном потерпілого.
     За  даними  висновку  судово-медичної  експертизи  у  ОСОБА_2
виявлено рубець в області лівої брови,  що  є  наслідком  загоєння
забійної  рани,  яка  могла   бути   заподіяна   тупим   предметом
16-17.02.2004 року. Дане тілесне ушкодження віднесено до категорії
легких тілесних  ушкоджень,  що  спричинило  короткочасний  розлад
здоров'я (а. с. 60-61 т. 1).
     Враховуючи  конкретні  обставини  справи,  а  саме   завдання
ОСОБА_2 ударів руками і ногами, в тому числі і в голову, від  чого
той втрачав свідомість,  заподіяння  потерпілому  легких  тілесних
ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад його здоров'я,  слід
визнати, що суд дійшов правильного висновку  про  те,  що  ОСОБА_1
вчинив розбій, поєднаний із насильством,  небезпечним для життя  і
здоров'я потерпілого.
     Дії ОСОБА_1 за ч.  2  ст.  187,  ч.  1  ст.  309  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковані правильно.
     Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до  ст.  65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         врахував ступінь тяжкості  вчинених  злочинів,
дані про особу  винного  та  конкретні  обставини  справи.  Доводи
касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про безпідставність визнання
обставиною,  що  обтяжує  покарання,  вчинення  злочину  у   стані
алкогольного  сп'яніння,   є   необгрунтованими,   оскільки   така
обставина при призначенні йому покарання не враховувалась.
     Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним для виправлення  та
попередження вчинення ним  нових  злочинів,  а  тому  підстав  для
пом'якшення йому покарання не вбачається.
     Iстотних порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону,
які були б підставою для зміни або скасування  судових  рішень,  у
справі не виявлено.
     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
     у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1відмовити.
                              судді:
 
     Ю.М. Кармазін    О.С. Федченко  В.Ф. Школяров