Ухвала
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів з участю прокурора
Косарєва В.I. та ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора Харківської області на вирок Золочівського районного
суду Харківської області від 22 вересня 2006 року щодо ОСОБА_3,
встановила:
цим вироком
ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше судимого
за ч. 2 ст. 229-1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 (шість) років
позбавлення волі, від відбування якого постановою Кіровського
районного суду м. Макіївки від 05 квітня 2004 року
умовно-достроково звільнено на 1 (один) рік 10 місяців і 4 дні,
засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 (два)
роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
вироків шляхом приєднання повністю невідбутої частини покарання за
попереднім вироком визначено остаточне покарання 3 (три) роки 10
місяців 4 дні позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від його відбування з випробуванням з
іспитовим строком три роки, з покладенням на нього обов'язків,
передбачених пп. 2, 3, 4 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що
він 01 травня 2005 року близько 21 години 30 хвилин, будучи в
стані алкогольного сп'яніння, в IНФОРМАЦIЯ_2 на грунті особистих
неприязних відносин затіяв сварку зі своїм знайомим ОСОБА_4. При
виході з приміщення кафе на вулицю, де вони вирішили далі
з'ясовувати стосунки, ОСОБА_3. штовхнув потерпілого ногою ззаду та
вдарив кулаком в обличчя, від чого той впав на землю, а потім
продовжив завдавати удари ногою в голову та грудну клітину, чим
спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляційному порядку вирок суду не переглядався.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок, а
справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного
покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора ОСОБА_2 про скасування вироку з наведених у касаційному
поданні підстав, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно
підлягає задоволенню.
Подія злочину, доведеність винуватості та правильність
кваліфікації судом за ч. 1 ст. 122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
злочинних дій ОСОБА_3 у касаційному поданні не заперечуються.
Разом з тим, призначаючи покарання, суд, хоча й послався у
вироку на ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину та
відомості про особу засудженого, проте фактично їх не врахував.
Зокрема, суд не зважив, що ОСОБА_3 раніше було засуджено за
вчинення умисного злочину, передбаченого ст. 229-1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, на 6 (шість) років позбавлення волі, а новий умисний
злочин ним скоєно в період умовно-дострокового звільнення від
відбування цього покарання. Також не врахував того, що злочин
вчинив у стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання
характеризується посередньо.
Як видно з вироку, однією з обставин, що пом'якшує покарання,
суд визнав щире каяття засудженого та його активне сприяння
розкриттю злочину.
Між тим, як вбачається з матеріалів кримінальної справи,
оцінюючи таким чином ставлення засудженого до своїх дій, суд не
врахував його показань, в яких він вказав, що ініціатором
конфлікту був ОСОБА_4., та заперечив свою причетність до
заподіяння останньому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Також ним не була відшкодована в повному обсязі матеріальна
шкода потерпілому.
За таких обставин звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання
з випробуванням не можна визнати обгрунтованим.
Погоджуючись з доводами касаційного подання прокурора,
колегія суддів вважає, що постановлений у справі вирок підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Якщо при новому судовому розгляді справи ОСОБА_3 буде визнано
винним у вчиненні злочину за тим же обсягом обвинувачення, то
призначене йому покарання є явно несправедливим внаслідок
м'якості.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання першого заступника прокурора Харківської
області задовольнити.
Вирок Золочівського районного суду Харківської області від 22
вересня 2006 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
с у д д і :
Міщенко С.М. Косарєв В.I. Гриців М.I.