У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Федченка О.С. і Школярова В.Ф.
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Одеської області на постанову Южного міського суду
Одеської області від 21 березня 2006 року щодо ОСОБА_1
Цією постановою кримінальну справу щодо
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1народження,
громадянина України, несудимого,
за обвинуваченням за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
закрито.
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому,
що 22 листопада 2005 року близько 22-ої год. за попередньою змовою
з особою, справу щодо якої закрито на підставі ст. 7-3 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, таємно викрав із сховища для господарського інвентарю
ресторану "Фламінго" велосипед вартістю 500 гривень, що належав
ОСОБА_2
У касаційному поданні прокурором ставиться питання про
скасування постанови щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий
судовий розгляд. Вважає, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_1 від
кримінальної відповідальності і закрив справу у зв'язку з
декриміналізацією, не врахувавши, що згідно Рішення
Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року зворотна сила
дії закону в часі на цей випадок не поширюється.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно
підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України від 22.05.2003
року "Про податок з доходів фізичних осіб" для кваліфікації
злочинів або адміністративних правопорушень сума
неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової
соціальної пільги, визначеної п. 6.1.1 пункту 6.1 ст. 6 цього
Закону для відповідного року з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22
Закону.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у
крадіжці майна ОСОБА_2 на суму 500 грн, вчинену 22 листопада 2005
року.
Виходячи з положень Закону України від 22.05.2003 року "Про
податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
, з 01.01.2005 року по
31.12.2005 року податкова соціальна пільга становила 131 грн, а
отже крадіжка чужого майна вважалась дрібною, якщо вартість
викраденого не перевищувала 393 грн.
Суд, постановляючи рішення про закриття кримінальної справи
щодо ОСОБА_1 у зв'язку з декриміналізацією скоєного діяння,
припустився помилки і не взяв до уваги вищенаведені вимоги закону.
Своє рішення суд обгрунтував тим, що з урахуванням встановленої з
1 січня 2006 року мінімальної заробітної плати податкова соціальна
пільга становила 175 грн, а тому, виходячи з принципу зворотної
дії закону, що пом'якшує покарання, вчинене ОСОБА_1 діяння не
мало б бути кримінально караним.
Однак таке рішення, на думку колегії суддів, є помилковим,
оскільки відповідно Рішення Конституційного Суду України від
19.04.2000 року (про зворотну дію кримінального закону в часі)
зміна мінімального розміру заробітної плати відповідним
нормативно-правовим актом не тягне за собою зміни диспозиції норми
кримінального закону, зміст якої визначається із застосуванням
такого розміру, тобто не тягне за собою зміни кваліфікуючих ознак
злочину і не має зворотної дії в часі.
Таким чином, суд неправильно застосував кримінальний закон, а
тому постанову щодо ОСОБА_1 необхідно скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Одеської області
задовольнити.
Постанову Южного міського суду Одеської області від 21
березня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Судді:
Ю.М. Кармазін О.С. Федченко В.Ф. Школяров