Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кочан В.М., Пасічник С.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 р. у справі за позовом першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -

У липні 2010 року перший заступник прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області звернувся до суду з позовом про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 р. провадження у справі зупинено на підставі пункту 3 частині 1 статті 156 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. провадження у справі поновлено.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 р., позов задоволено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено перелік документів для автомобільних перевізників при нерегулярних пасажирських перевезеннях, зокрема це: ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Судами встановлено, що 13.01.2010 р. в ході проведеної перевірки ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення ОСОБА_1 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". Так, відповідач надавав послуги по перевезенню пасажирів легковим автомобілем на замовлення без оформлення документів, а саме: відсутня копія договору із замовником транспортних послуг, про що складено акт № 159690 від 13.01.2010 р.

За результатами розгляду зазначеного акту ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області 27.01.2010 р. прийнята постанова про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_1 в розмірі 1700 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вина відповідача в порушенні вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" підтверджена матеріалами справи, а тому позивач, приймаючи постанову про застосування до відповідача фінансових санкцій, діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Крім того, суди виходили з того, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 р., у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області від 27.01.2010 р. відмовлено.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено порушення відповідачем вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", позивачем правомірно застосовано до відповідача стягнення у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на те, що під час перевірки він перевезення пасажирів не здійснював, а в салоні автомобіля знаходилась його дружина, є безпідставним і висновки судів не спростовує, оскільки позивач такі факти під час складання акту не повідомляв, пояснення по суті виявлених порушень не давав, від підписання акту відмовився.

Також безпідставним є посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на невідповідність його підписів на поштових повідомленнях, оскільки такі повідомлення були направлені уже після винесення постанови про застосування фінансових санкцій і не можуть свідчити про її незаконність, а законність та обгрунтованість застосування фінансових санкцій до позивача були предметом судового розгляду у іншій адміністративній справі.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 р. у даній справі - без змін.

ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .