У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Редьки А.I.
     суддів
     Жука В.Г.,  Заголдного В.В.
     за участю прокурора
     Кривов'яза Я.I.
     захисників
 
     ОСОБА_2, ОСОБА_3
     та засудженого
 
     ОСОБА_1
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  12  квітня  2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2,
засуджених  ОСОБА_1  та  ОСОБА_4  на   вирок   Апеляційного   суду 
Житомирської області від 14 листопада 2006 року, яким засуджені:
     1. ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження, уродженець
     м. Житомира, раніше не судимий,
     - за ст. ст. 15  ч.  2,  115  ч.  2  п.п.  5,  9  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 10 років позбавлення волі;
     - за ст. 187 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         - 3 роки позбавлення
волі;
     - за ст. 186 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         - 4 роки позбавлення
волі;
     - за ст. ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          -  4
роки позбавлення волі.
     На підставі ст. 70 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за  сукупністю
злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 10 (десять) років 6
місяців позбавлення волі.
 
     2. ОСОБА_4,
     IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
     раніше не судимий,
     - за ст. 186 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4  (чотири)  роки
позбавлення волі.
     ОСОБА_4 за ст. ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
виправданий за недоведеністю його участі в даному злочині.
     ОСОБА_1 засуджений за вчинення розбійного нападу на  ОСОБА_5.
та закінчений замах на  її  умисне  вбивство  з  метою  приховання
іншого злочину та способом небезпечним для життя багатьох осіб.
     Крім того,  ОСОБА_1  та  ОСОБА_4  засуджені  за  вчинення  за
попередньою змовою групою осіб, а саме:  ОСОБА_4  за  грабіж  щодо
ОСОБА_6, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для  життя
та здоров'я потерпілого, а ОСОБА_1, крім того, ще й повторно.
     ОСОБА_1, ОСОБА_4 повторно, а також особа, кримінальна  справа
щодо якої зупинена у зв'язку з  розшуком,  за  попередньою  змовою
групою осіб, вчинили також грабіж стосовно  ОСОБА_7,  поєднаний  з
насильством,  яке  не  є  небезпечним  для   життя   чи   здоров'я
потерпілого,  а  ОСОБА_1  -  ще  й  закінчений  замах  на  грабіж,
повторно.
     Злочини вчинені за таких, як зазначено у вироку, обставин.
     11  серпня  2005  року,  приблизно  о  19  годині,   ОСОБА_1,
перебуваючи в  стані  алкогольного  сп'яніння,  та  знаходячись  в
АДРЕСА_1  погрожуючи   перочинним   ножем,   тобто,   застосовуючи
насильство, яке є небезпечним для життя  та  здоров'я  ОСОБА_5,  з
метою заволодіння її майном, напав на неї,  кинувши  на  ліжко  та
зв'язавши  її мотузкою, рушником та паском, прив'язавши до  ліжка,
закрив останній при цьому рот кляпом.
     Після чого ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_5  на  суму  3  275
грн.
     Потім засуджений, усвідомлюючи, що потерпіла  повідомить  про
вчинений щодо неї злочин у  правоохоронні  органи,  вирішив  убити
ОСОБА_5 з метою приховання цього злочину  та  способом  приховання
цього злочину та способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
     Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 накрив  двома  подушками
обличчя прив'язаної до ліжка ОСОБА_5 та накрив її ковдрою.
     Після чого, діючи умисно, з метою вбивства ОСОБА_5, на  кухні
зазначеної  квартири  відкрив  камфорки  газової  плити   та   дав
можливість доступу газу в приміщення  квартири,  усвідомлюючи,  що
від отруєння газом та  внаслідок  вибуху  газу  загине  не  тільки
ОСОБА_5, а  буде  загроза  життю  інших  осіб,  що  перебувають  у
будинку. Потім ОСОБА_1 з  викраденим  майном  зник.  Однак  злочин
(умисне вбивство) не було доведено до кінця,  оскільки  потерпілій
вдалося звільнитися від мотузок та пасків, перекрити доступ газу.
     Під час розбійного нападу та  закінченого  замаху  на  умисне
вбивство, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_5 легкі  тілесні  ушкодження  без
короткочасного розладу здоров'я.
     4 лютого 2006 року, приблизно в 0  год.  30  хв.  ОСОБА_1  та
ОСОБА_4,  перебуваючи  в  стані   алкогольного   сп'яніння,   біля
АДРЕСА_2, за попередньою змовою, а  ОСОБА_1   ще  й  повторно,  із
застосуванням фізичного насильства, заволоділи мобільним телефоном
"Моторола - С 380" вартістю 499  грн.,  зі  стартовим  пакетом  50
грн., який належав ОСОБА_6
     4 лютого 2006 року, приблизно  о  3  год.  30  хв.,  ОСОБА_1,
ОСОБА_4 та особа, кримінальна справа щодо якої зупинена в  зв'язку
з  розшуком  (інша  особа),  перебуваючи  в   стані   алкогольного
сп'яніння, поблизу магазину "Поліські зорі", розташованого в  буд.
№ 62 по вул. Бородія в м.  Житомирі,  за  попередньою  змовою  між
собою, із застосуванням фізичного насильства до  ОСОБА_7  вирішили
відкрито заволодіти мобільним телефоном потерпілого  "Нокіа  6710"
вартістю 1 200 грн., зі стартовим пакетом "Київстар" - 34 грн. Під
час боротьби з ОСОБА_7 ОСОБА_4 заволодів зазначеним  телефоном.  У
цей же час ОСОБА_1 помітив на тротуарі  мобільний  телефон  "LG  б
2050" вартістю 500 грн., зі  стартовим  пакетом  "Київстар"  -  50
грн., на рахунку якого було 10 грн., який фактично  належав  іншій
особі.  Вважаючи,  що  цей  телефон  належить  ОСОБА_7,   ОСОБА_1,
повторно, відкрито заволодів цим телефоном.
     У касаційних скаргах:
     - захисник  ОСОБА_2  просить  вирок  щодо  ОСОБА_1а  змінити;
перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 187  на  ч.  2  ст.  186  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ; справу щодо ОСОБА_1а за ч. 2 ст. 15, п.п.  5,
9  ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         закрити  за  відсутністю  в
його діях зазначеного складу злочину; справу стосовно ОСОБА_1а  за
епізодом грабежів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст.  186  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         закрити у зв'язку  з  недоведеністю  вини  у  вчинених
злочинах, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 15,  ч.  2  ст.
186 на ч. 1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ;
     - засуджений ОСОБА_1. просить також вирок щодо нього змінити:
     за ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.п. 5, 9 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
виправдати за відсутністю в його діях складу злочину; за  ст.  186
ч.  2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          (за  фактом  грабежу  ОСОБА_7)  -
виправдати; за ст. ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
(за фактом заволодіння майном ОСОБА_8)  перекваліфікувати  на  ст.
185 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ;
     - засуджений ОСОБА_4 просить  врахувати  всі  обставини,  які
пом'якшують покарання  та  призначити  покарання  без  позбавлення
волі, вказує на недоведеність його вини у вчиненні  злочинів  щодо
ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
     Заслухавши   доповідача,   пояснення   засудженого   ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2, які підтримали доводи своїх  касаційних  скарг,
захисника ОСОБА_3, який  підтримав  касаційну  скаргу  засудженого
ОСОБА_4,  обговоривши   доводи  скарг  та  перевіривши   матеріали
справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги  не  підлягають
задоволенню.
     Висновки суду про винуватість ОСОБА_1а та ОСОБА_4 у злочинах,
вчинених   за   зазначених   у   вироку   обставин,   обгрунтовані
об'єктивними доказами, які всебічно і  повно  перевірені  судом  з
дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства.
     ОСОБА_1   винним   визнав   себе   лише   у   грабежі   майна
ОСОБА_5. та у викраденні майна ОСОБА_6  без  попередньої  змови  і
заперечував свою вину у розбійному  нападі  та  замаху  на  умисне
вбивство ОСОБА_5 і в грабежі майна ОСОБА_7.
     ОСОБА_4 також заперечував свою вину у грабежі майна ОСОБА_7.
     Разом з тим з показань потерпілої ОСОБА_5 під час  досудового
слідства,  які  суд  взяв  до  уваги,  вбачається,   що   ОСОБА_1,
перебуваючи в стані  алкогольного  сп'яніння,  прив'язавши  її  до
ліжка, погрожуючи ножем, заволодів її золотими речами та мобільним
телефоном, засунув шматок паперу в її рот і зав'язав  його.  Потім
накрив  двома  подушками  та  ковдрою.   Після   того,   як   вона
звільнилася, то відчула запах газу. На кухні вона вимкнула газ.
     Свідки   ОСОБА_9   та    ОСОБА_10    підтвердили    показання
ОСОБА_5., які  вона  давала  під  час  досудового  слідства.  Вони
показали, що зі слів ОСОБА_9їм стало відомо  про  те,  що  ОСОБА_1
застосував до потерпілої фізичне насильство, пограбував  її.  Коли
виходив з квартири, ввімкнув газ на камфорках.
     Iз показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13  вбачається,
що прибувши  на місце події, у квартирі, де проживала ОСОБА_5, був
відчутний запах газу. Остання  повідомила, що її  з  застосуванням
насильства, було пограбовано знайомим  Валерієм,  який,  зв'язавши
її, накривши обличчя подушками та ковдрою, ввімкнув газ і пішов  з
квартири.
     Свідок ОСОБА_14 показав, що ОСОБА_9розповідала  йому  про  її
пограбування,  про  закриття  роту  під   час   вчинення   злочину
нападником.
     З його квартирного телефону було викликано міліцію.
     Iз показань свідка ОСОБА_15 видно, що після вчинення  злочину
щодо ОСОБА_5, в квартирі останньої відчувався  запах  газу,  а  на
руках потерпілої були помітні тілесні ушкодження.
     Як убачається з протоколу пред'явлення особи  для  впізнання,
ОСОБА_5  впізнала  ОСОБА_1а  як  особу,   яка   11.08.2005   року,
перебуваючи в  стані  алкогольного  сп'яніння,  прив'язала  її  до
ліжка, викрала золоті вироби, валізу та мобільний  телефон,  після
чого накрила  її обличчя подушками, відкрила газ та пішла.
     Iз висновку  судово-медичної  експертизи  №  1243  видно,  що
ОСОБА_5 були заподіяні легкі тілесні ушкодження без короткочасного
розладу здоров'я (т. 2 а.с. 95-96).
     Даними   висновку   судово-медичної    експертизи    №    450
підтверджено, що  локалізація  та  характер  виявлених  у  ОСОБА_5
тілесних ушкоджень відповідає показанням потерпілої щодо  обставин
та терміну їх утворення, а також встановлено, що поміщення кляпу в
ротову порожнину ОСОБА_5 та накривання її обличчя подушками  могло
б призвести до розвитку механічної асфіксії, внаслідок  закривання
дихальних шляхів. Природний газ діє на  людський  організм  шляхом
пригнічення діяльності дихального центру, викликаючи глибоку кому,
арефлексію та параліч дихання. (т. 2 а.с. 182-187).
     Наведені докази спростовують доводи  засудженого  ОСОБА_1  та
захисника ОСОБА_2 про відсутність умислу в  засудженого  позбавити
життя ОСОБА_5, який не був доведений до кінця, оскільки  потерпіла
змогла звільнитися і перекрити камфорки газової плити від  доступу
газу.
     Посилання у скаргах захисника ОСОБА_2 та  засуджених  ОСОБА_1
та ОСОБА_4 про недоведеність вини засуджених за епізодами грабежів
щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки  спростовуються
наступними доказами.
     Потерпілий ОСОБА_6 показав, що в один  із  днів  лютого  2006
року, приблизно о 23  год.  30  хв.,  в  пров.  Скорульського,  із
застосуванням  насильства  до  нього  двоє   чоловіків   відібрали
мобільний телефон.
     Як убачається з явки з повинною ОСОБА_1 показав, що в ніч з 3
на 4 лютого 2006 року, перебуваючи на пров. Скорульського, разом з
ОСОБА_4 відкрито заволоділи мобільним  телефоном  невідомого  йому
чоловіка. Телефон потім продали таксисту, а гроші розподілили  між
собою.
     Такі  показання  ОСОБА_1а  підтвердив  згодом  і   засуджений
ОСОБА_8.
     Iз показань свідка ОСОБА_16 убачається, що він, як таксист, у
лютому 2006 року  підвозив  з  центра  міста  трьох  чоловік,  які
продали йому мобільний телефон "Моторола" за 120 грн. Останній був
виявлений і вилучений у нього працівниками міліції.
     Поетрпілий ОСОБА_7 показав, що 4 лютого 2006 року, близько  3
години,  поблизу  магазину  "Поліські  зорі"  троє  п'яних   осіб,
застосовуючи  до  нього  насильство,  заволоділи  його   телефоном
"Нокіа" вартістю 1 200 грн.
     Свідок  ОСОБА_17  також  підтвердила  про   побиття   ОСОБА_7
ОСОБА_1ом,  ОСОБА_4  і  ОСОБА_8м  та  заволодіння  ними  мобільним
телефоном потерпілого.
     З написаної явки з повинною ОСОБА_1а видно, що  він  разом  з
ОСОБА_4 та ще одним хлопцем 4  лютого  2006  року,  біля  магазину
"Поліські  зорі"  заволоділи   мобільним   телефоном   незнайомого
чоловіка.  Цей  телефон  ОСОБА_4  продав  за  130  грн.,  а  гроші
розподілили між собою.
     Злочинні дії ОСОБА_1 за ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.п. 5,  9,
187 ч. 1, 186 ч. 2, 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          та
ОСОБА_4  -  за  ст.  186  ч.  2  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           судом
кваліфіковано правильно.
     Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли
за собою зміну чи скасування вироку, не виявлено.
     Покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_4  призначено  у  відповідності  з
вимогами ст. 65 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  з  урахуванням  ступеню
тяжкості вчинених злочинів, даних про особу  винних  та  обставин,
які пом'якшують та обтяжують покарання.
     Підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання  засудженим
колегія суддів не вбачає.
     На підставі наведеного та керуючись  ст.  ст.  395,  396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційні скарги захисника ОСОБА_2 та засуджених  ОСОБА_1  та
ОСОБА_4  залишити  без  задоволення,  а  вирок  Апеляційного  суду
Житомирської області від 14 листопада 2006 року  щодо  ОСОБА_1  та
ОСОБА_4 - без зміни.
 
                              судді:
     Редька А.I.    Жук В.Г.    Заголдний В.В.