У х в а л а
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Селівона О.Ф.
     суддів
     Кравченка К.Т., Мороза М.А.
     за участю прокурора
     Брянцева В.Л.
     та засудженого
     ОСОБА_1
 
     розглянула в судовому засіданні 12  квітня  2007  року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Апеляційного суду Закарпатської  області  від  22  грудня
2006 року щодо нього.
     Вироком суду
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1,
     уродженця і мешканця IНФОРМАЦIЯ_2, судимості не має
     засуджено:
     за ч. 1 ст. 152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення
волі;
     за ч. 1 ст. 162 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  2  роки  обмеження
волі;
     за п. 9 ч. 2 ст. 115  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  15  років
позбавлення волі.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 15 років позбавлення волі.
     Постановлено стягнути з ОСОБА_1у доход держави  277  грн.  14
коп. судових витрат.
     ОСОБА_1 незаконно проник у житло, згвалтував  та,  приховуючи
раніше вчинений злочин, умисно вбив потерпілу.
     Як визнав суд, злочини було вчинено за таких обставин.
     У ніч на 23 травня 2006 року, ОСОБА_1,  перебуваючи  у  стані
алкогольного сп'яніння, з  метою  придбання  самогону  прийшов  до
будинку АДРЕСА_1, де мешкала ОСОБА_2
     Коли ОСОБА_2 відмовила продати  ОСОБА_1  горілку  і  зачинила
перед ним двері, винний розбив каменем шибку і проник у будинок.
     Погрожуючи  застосуванням  насильства  згвалтував  потерпілу.
Коли  ОСОБА_2 пригрозила ОСОБА_1  повідомити  про  вчинене  ним  у
міліцію, засуджений обмотав навколо шиї потерпілої халат і задушив
її.
     У касаційній скарзі ОСОБА_1  посилається  на  незаконність  і
необгрунтованість його засудження.
     На думку ОСОБА_1вирок постановлено із  порушенням  вимог  ст.
369  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        .  Висновки  суду  не   відповідають
фактичним обставинам справи, не підтверджені доказами і побудовані
на припущеннях сфальшованих  досудовим  слідством.   На  порушення
вимог ст. 43 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         йому не роз'яснили його права
як підозрюваного. Захисника надали тільки 30 травня, у той час  як
його було затримано 24 травня 2006 року.
     ОСОБА_1 зазначає, що досудове  слідство  було  поверховим  та
однобічним. Слідчий безпідставно відмовив йому у проведенні  очних
ставок, не допитав свідків, на  яких  він  вказував.  Докази  його
причетності до злочину сфальшовані,  а  ті  що  свідчать  на  його
користь - приховані. Вважає, що не взято до уваги те, що внаслідок
незаконних  дій  слідчого,  порушень   його   прав,   застосування
незаконних методів слідства, він обмовив себе.
     ОСОБА_1 просить вирок скасувати, звільнити його з-під  варти,
а справу закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         за
відсутністю у його діях складу злочину.
     Заслухавши      доповідача,       пояснення       засудженого
ОСОБА_1підтримавшого свою касаційну скаргу,  міркування  прокурора
про  законність  вироку  і  необгрунтованість  вимог  засудженого,
перевіривши  матеріали  справи  та   обговоривши   доводи   скарги
засудженого,  колегія  суддів  не   знаходить   підстав   для   її
задоволення.
     Висновок суду, щодо доведеності  винності  ОСОБА_1у  вчиненні
злочинів за які його засуджено, стверджений сукупністю досліджених
у судовому засіданні доказів, належним  чином  обгрунтований  і  є
правильним.
     На обгрунтування свого висновку, суд  підставно  послався  на
первинні показання ОСОБА_1на досудовому слідстві де він  пояснював
за яких обставин він проник у будинок ОСОБА_2,  згвалтував  її,  а
потім позбавив потерпілу життя, з метою приховання  вчиненого  ним
злочину  (згвалтування).  ОСОБА_1  повідомив  про  спосіб  скоєння
злочинів, кількість завданих потерпілій ударів та їх  локалізацію.
З показань ОСОБА_1убачається яким чином він здавлював  органи  шиї
потерпілої і яким знаряддям (комір халату).
     Винний також  повідомив  про  мотив  вбивства,  а  також  про
обстановку та місце вчинення злочину, а також про положення  трупа
ОСОБА_2 у якому він залишив потерпілу після вбивства.
     Наведені  винним  дані  узгоджуються  із  іншими  доказами  у
справі, і зокрема, поясненнями свідків  ОСОБА_3.,  неповнолітнього
ОСОБА_4 про те за яких  обставин  вони  виявили  труп  потерпілої,
свідка ОСОБА_5. про місце та позу трупа ОСОБА_2
     Суд також підставно послався на  показання  свідка  ОСОБА_6.,
яка підтвердила, що ОСОБА_1 22 травня 2006 року,  приблизно  о  22
годині, перебуваючи у  стані  алкогольного  сп'яніння,  просив  її
продати йому горілку.
     Свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8. підтвердили  що  до  21  години  30
хвилин 22 травня 2006 року потерпіла спілкувалася із ними.
     Відповідно  до  висновку  судово-медичної  експертизи  смерть
ОСОБА_2 настала від  здавлювання  органів  шиї  петлею  (механічна
асфіксія).  Використання  як  знаряддя  злочину,   коліру   халати
потерпілої не виключається.
     За  висновком  судово-імунологічної   експертизи   на   одязі
ОСОБА_1виявлена кров, походження якої як від  засудженого,  так  і
потерпілої, можливо.
     Згідно із висновком судово-цитологічної експертизи у змиві зі
статевого органу ОСОБА_1виявлено епітеліальні клітини,  походження
яких від потерпілої не виключається.
     За висновком дактилоскопічної експертизи на  елементах  вікна
вилучених з місця події, виявлені відбитки пальців рук  та  долоні
ОСОБА_1
     Таким чином суд, дослідивши зібрані докази дійшов правильного
висновку щодо доведеності винності ОСОБА_1у злочинах вчинених щодо
ОСОБА_2 і вірно кваліфікував його дії.
     Підстав вважати, що  досудове  і  судове  слідство  проведені
однобічно і неповно, а також про фальшування доказів, немає.
     Посилання ОСОБА_1на застосування до нього незаконних  методів
ведення слідства, внаслідок чого  засуджений  обмовив  себе,  було
предметом перевірки і не підтвердилося.
     Вирок суду є обгрунтованим і законним.
     Iстотних  порушень  кримінально-процесуального   закону,   що
тягнуть скасування чи зміну вироку не виявлено.
     Згідно із висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 є
осудною особою.
     Покарання винному призначено із дотриманням вимог ст.  65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , є необхідним та достатнім.
     Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1 не знайдено.
     Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
                         у х в а л и л а:
     касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без  задоволення,  а  вирок
Апеляційного суду Закарпатської області від 22  грудня  2006  року
щодо ОСОБА_1 - без зміни.
                              Судді:
          Селівон О.Ф.    Кравченко К.Т.     Мороз М.А.