У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Присяжнюк Т.I.,
суддів за участю прокурора захисника
Федченка О.С. і Школярова В.Ф., Саленка I.В., ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілої ОСОБА_2
та захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_3.
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня
2005 року
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 (вісім)
років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5000 грн.
на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2006 року
зазначений вирок в частині вирішення цивільного позову скасовано,
а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в
порядку цивільного судочинства.
У решті зазначений вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_3. визнано винним у тому, що він
IНФОРМАЦIЯ_2 приблизно о 01 год. ночі в приміщенні магазину на
бульварі Лепсе,50 в м. Києві на грунті раптово виниклих неприязних
стосунків, умисно наніс ОСОБА_4 декілька ударів кулаком та ногами
в життєво важливі органи - голову та живіт, спричинивши
потерпілому тяжкі тілесні ушкодження від яких настала його смерть.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить скасувати
судові рішення щодо ОСОБА_3, а справу направити на новий судовий
розгляд.
Наводячи у скарзі свій аналіз зібраних доказів потерпіла
посилається на неправильне застосування кримінального закону,
істотні порушення кримінально-процесуального закону та
невідповідність призначеного ОСОБА_3 покарання тяжкості злочину та
даним про його особу. Вважає, що у справі є достатньо доказів які
підтверджують те, що ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений п.п. 4, 7
ч.2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а тому кваліфікація його дій
за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є неправильно.
Захисник засудженого ОСОБА_3. - адвокат ОСОБА_1 у касаційній
скарзі посилається на неправильне застосування кримінального
закону, істотні порушення кримінально-процесуального закону та
суворість призначеного засудженому покарання. Вказує, що у справі
не досліджено всіх обставин, які мали істотне значення для
прийняття правильного рішення, а вирок суду грунтується на
суперечливих показаннях свідків та неперевірених судом доказах.
Суд при призначенні покарання не врахував пом'якшуючих
відповідальність ОСОБА_3. обставин які давали підстави для
застосування ст.ст. 69, 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Вважає, що дії
ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який вважав, що касаційні скарги слід задовольнити
частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у
скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони підлягають
частковому задоволенню за таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на досудовому слідстві
ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
Під час судового розгляду справи, постановою від 11 листопада
2005 року прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді
першої інстанції, змінив пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення з ч.1
ст.115 на ч.2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
Оскільки у постанові прокурора ставилось питання про
застосування закону, який передбачає відповідальність за менш
тяжкий злочин, потерпіла ОСОБА_2 не погодившись з новим
обвинуваченням заявила про свій намір підтримувати обвинувачення у
раніше пред'явленому обсязі
Відповідно до вимог ст. 277 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
суд, у
даному випадку, був зобов'язаний продовжити розгляд справи у межах
раніше пред'явленого обвинувачення, проте думку потерпілої суд
ігнорував і прийняв зміну обвинувачення, не обгрунтувавши у вироку
своє рішення.
Апеляційний суд при розгляді справи за апеляцією потерпілої,
вказані порушення закону не виправив.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що
судові рішення підлягають скасуванню, а справа поверненню на новий
судовий розгляд через допущені судом істотні порушення вимог
кримінально-процесуального законодавства, тобто з підстав,
передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені
недоліки, перевірити усі доводи, на які посилаються у скаргах
потерпіла і захисник та постановити обгрунтоване рішення з
дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального та кримінального
законів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційні скарги потерпілої ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1
задовольнити частково.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня
2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2006
року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу щодо нього направити на
новий судовий розгляд цьому ж місцевому суду в іншому складі
суддів.
с у д д і :
Присяжнюк Т.I. Федченко О.С. Школяров В.Ф