Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кочан В.М., Пасічник С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізького обласного центру зайнятості на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2009 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балта" до Запорізького обласного центру зайнятості про скасування рішення, -

У листопаді 2009 року ТОВ "Балта" звернулося до суду з позовом, з урахуванням збільшення позовних вимог, про скасування акту Запорізького обласного центру зайнятості № 9 від 13.10.2009 р. про стягнення штрафу у розмірі 12100 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2009 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 р., позов задоволено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.

Частиною 3 статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25.12.2008 р. (799-17) , який набув чинності 19.01.2009 р., внесено зміни до частини 4 статті 8 Закону України "Про зайнятість населення", згідно яких у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

В ході розгляду справи судами встановлено, що 13.10.2009 р. головними спеціалістами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Запорізького обласного центру зайнятості проведена перевірка додержання вимог статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" за період з 01.01.2009 р. по 13.10.2009 р. на ТОВ "Балта". За результатами перевірки складений акт № 56 від 13.10.2009 р.

Перевіркою встановлено порушення вимог статті 8 Закону України "Про зайнятість населення", а саме, на підприємстві був працевлаштований експедитором громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, без належного для такого працевлаштування дозволу державної служби зайнятості, до Орджонікідзевського районного центру зайнятості не подавалася звітність форми 2-ТЖ "Про затвердження форм статистичної звітності про зовнішню трудову міграцію".

13.10.2009 р. головними інспекторами Інспекції по контролю за додержання законодавства Запорізького обласного центру зайнятості був складений Акт № 9 про застосування до ТОВ "Балта" на підставі статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що складає 12 100 грн.

Громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 був працевлаштований у ТОВ "Балта" на посаді експедитора відповідно до наказу № 30 від 05.05.2008 р., відповідно до наказу № 2 від 12.01.2009 р. звільнений з роботи за власним бажанням.

Задовольняючи позом, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену частиною 4 статті 8 Закону України "Про зайнятість населення", у редакції, що не діяла на момент вчинення правопорушення. Застосуванню підлягала редакція частини 3 статті 8 Закону України "Про зайнятість населення", що діяла 12.01.2009 р., тобто у той час, коли було припинено порушення законодавства про зайнятість.

Крім того, суди виходили з того, що чинність закону, що встановлює відповідальність, у часі пов'язується з моментом вчинення правопорушення, а не з моментом його виявлення. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" (799-17) була збільшена відповідальність за порушення законодавства у сфері зайнятості населення, а тому він не має зворотної сили у часі.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену статтею 8 Закону України "Про зайнятість населення" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" (799-17) , а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу Запорізького обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2009 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 р. у даній справі - без змін.

ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .