У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
Головуючого Філатова В.М.,
Суддів Вус С.М., Коротких О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 квітня 2007 року
справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок
Луцького міськрайонного суду від 13.05.2005 р. та ухвалу
апеляційного суду Волинської області від 22.07.2005 р..
Цим вироком
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, раніше судимий -
останній раз - вироком Луцького міськрайонного суду Волинської
області від 20.04.2005 р. на 3 роки позбавлення волі.
засуджений за ст. 187 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років
позбавлення волі.
Відповідно до ст.. 70 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого
покарання, призначеного вироком Луцького міськрайонного суду
Волинської області від 20.04.2005 р., більш суворим, призначеним
за цим вироком, остаточно визначено 7 років позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 22.07.2005
р. вирок суду залишено без змін.
У цій же справі засуджені ОСОБА_2., ОСОБА_3, судові рішення
щодо яких не оскаржено і на них не внесено касаційне подання
прокурора.
За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним та засуджений за те,
що 20.01.2004 р. приблизно о 16 год. 30 хвил. за попередньою
змовою з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. проникли до приміщення філії
"IНФОРМАЦIЯ_2", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, де вчинили
розбійний напад на касирів філії ОСОБА_4 та ОСОБА_5. та заволоділи
грошима у сумі 2350 грн..
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. порушує питання про
перекваліфікацію його дій зі ст. 187 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
ст. 396 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, вказуючи при цьому, що ніяких
злочинних дій щодо касирів філії він не вчиняв, йому не було
відомо про злочинні наміри ОСОБА_2. та ОСОБА_3., а тому, на думку
засудженого, ніякої попередньої змови між ними не було.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
вона не підлягає до задоволення.
Викладені в скарзі засудженого доводи про неправильну
кваліфікацію його дій за ст. 187 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
необхідності їх перекваліфікації на ст. 396 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
перевірені і визнані безпідставними.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні
злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
грунтуються на доказах, ретельно перевірених та досліджених в
судовому засіданні.
Під час досудового слідства засуджений по даній справі
ОСОБА_2. та ОСОБА_3, а також ОСОБА_2. і в судовому засіданні
підтвердили про те, що напад на філію банку було заздалегідь
сплановано, розподілено ролі кожного із учасників, при цьому
ОСОБА_1 було доручено стояти біля вхідних дверей та спостерігати
за навколишньою обстановкою.
Вказані показання засуджених обгрунтовано покладені в основу
вироку, оскільки вони підтверджуються показаннями потерпілих
ОСОБА_4, ОСОБА_5., даними протоколів огляду місця події, речових
доказів, а також іншими доказами, яким судом дана належна оцінка.
Враховуючи те, що напад було сплановано, розподілені ролі
кожного із засуджених, які знали про можливість використання при
вчиненні злочину пневматичної зброї суд дійшов правильного
висновку про те, що розбійний напад на філію банку було вчинено
саме за попередньою змовою всіх засуджених - ОСОБА_2., ОСОБА_1.,
ОСОБА_3
Суд відповідно до вимог ст.. 22 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вжив
всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та
об"єктивного розгляду справи та правильно кваліфікував дії
ОСОБА_1..
Міра покарання ОСОБА_1 призначена відповідно до вимог ст.. 65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які
б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень
не встановлено.
Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
У х в а л и л а :
У задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1
відмовити.
С У Д Д I :
Філатов В.М. Вус С.М. Коротких О.А.