У х в а л а
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Редьки А.I.
     суддів
     Мороза М.А.,  Заголдного В.В.
     за участю прокурора
     Ковтун Н.Я.
     захисника
     ОСОБА_1
     та засудженого
     ОСОБА_2
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві, 29  березня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_2
на вирок Апеляційного суду Київської області від  27  грудня  2006
року яким засуджені:
     1. ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_1,
     уродженець м. Шепетівки
     Хмельницької області, такий,
     що не має судимості,
     за  ст.  115  ч.  2  п.  12  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  11
(одинадцять) років позбавлення волі.
     2. ОСОБА_3,
     IНФОРМАЦIЯ_2,
     уродженець м. Києва, раніше не судимий,
     за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 8 (вісім) років позбавлення волі.
     ОСОБА_2. та ОСОБА_3. засуджені за умисне вбивство   ОСОБА_4.,
вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
     Злочин вчинено за таких, як зазначено у вироку? обставин.
     5 серпня 2004 року, приблизно  о  20  годині,  у  ОСОБА_2  та
ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного сп'яніння,  в  районі
новобудови по  IНФОРМАЦIЯ_3, поблизу будівельного  вагончика,  під
час сварки і бійки  з  ОСОБА_4,  на  грунті  особистих  неприязних
стосунків, виник умисел на  вбивство  останнього.  З  цією  метою,
спочаткуОСОБА_2 обухом сокири завдав потерпілому  декілька  ударів
по голові, від чого той упав. Після цього ОСОБА_3 став  утримувати
ОСОБА_4, аОСОБА_2, з метою доведення злочинного умислу  до  кінця,
за пропозицією ОСОБА_3, приніс  пасок,  яким  вони  почали  душити
потерпілого, поки останній не перестав подавати ознаки життя.
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2.  просить  вирок  щодо
нього змінити, призначивши йому покарання за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          із   застосуванням   ст.   69   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        . Крім цього, посилається на те, що він не  мав  умислу
на вбивство  потерпілого,  а  вчинив  злочин  під  впливом  погроз
останнього, перевищивши межі необхідної оборони.
     Вирок щодо  ОСОБА_3  не  оскаржено  і  касаційне  подання  не
внесено.
     Заслухавши  доповідача,  пояснення  захисника  ОСОБА_1,  який
просив  пом'якшити  засудженому  ОСОБА_3у  покарання,  засудженого
ОСОБА_2, який просив задовольнити його скаргу  і  пом'якшити  йому
покарання, прокурора про необхідність  залишення  вироку  стосовно
ОСОБА_2  без  зміни,  обговоривши  доводи  скарги  та  перевіривши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню.
     Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у злочині, вчиненого за
зазначених у вироку обставин, обгрунтовані об'єктивними  доказами,
які  всебічно  і  повно  перевірені  судом  з  дотриманням   вимог
кримінально-процесуального законодавства.
     Засуджений  ОСОБА_2.  у  судовому  засіданні  винним  себе  в
умисному вбивстві ОСОБА_4. не визнав та  показав,  що  він  дійсно
двічі обухом сокири наніс удари по голові потерпілого.  Потім  він
(ОСОБА_2) паском придушив ОСОБА_4. Зробив це, боячись за  життя  і
здоров'я своїх гостей. Вважає себе винним в умисному вбивстві  при
перевищенні меж необхідної оборони.
     Разом з тим, винуватість ОСОБА_2 в умисному вбивстві  ОСОБА_4
за попередньою  змовою  групою  осіб  підтверджуються  показаннями
засудженого по справі ОСОБА_3, який  показав,  що  спочаткуОСОБА_2
завдав двічі по голові потерпілого обухом сокири, після чого він з
ОСОБА_2 задушили ОСОБА_4 паском.
     Такі ж  показання  давав  ОСОБА_2  під  час  його  допиту  як
підозрюваного і при відтворенні обстановки та обставин події.
     Відповідно  з  даними  висновку  повторної  експертизи  трупа
вбачається, що причиною смерті ОСОБА_4.  стала  комплексна  травма
голови.
     Допитаний  в  судовому  засіданні  IНФОРМАЦIЯ_4  ОСОБА_5.  не
виключає  можливості  настання  смерті  ОСОБА_4   від   механічної
асфіксії.
     Отже  смерть  потерпілого  ОСОБА_4  настала   від   комплексу
вищезазначених ушкоджень.
     Допитана  свідок  ОСОБА_6.  під   час   досудового   слідства
показала, що їйОСОБА_2 повідомив про те, що він  з  ОСОБА_3  убили
ОСОБА_4.
     Iз  показань  свідка  ОСОБА_7  під  час  досудового  слідства
вбачається, що її син - ОСОБА_3. 9.08.2004 року розповів,  що  він
разом з ОСОБА_2 вбив людину. Про вбивство ОСОБА_4  син  написав  у
міліцію явку з повинною.
     Колегія  суддів,  враховуючи  вищенаведені   докази,   вважає
безпідставними  доводи  засудженого  ОСОБА_2  про   вчинення   ним
умисного вбивства ОСОБА_4 при перевищенні меж необхідної  оборони,
оскільки реального посягання на життя і здоров'я  з  боку  ОСОБА_4
щодо гостей ОСОБА_2 не було. А останній, спочатку  сам  з  великою
силою, неодноразово наносив цілеспрямовані удари обухом  сокири  в
життєво важливий орган - голову, а потім з метою позбавлення життя
потерпілого, діючи узгоджено,  разом  з  ОСОБА_3  паском  задушили
ОСОБА_4.
     Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані  судом  першої  інстанції
за  ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  покарання
ОСОБА_2.  призначено  з  урахуванням  ступеню  тяжкості  вчиненого
злочину, особи винного та обставин, що  пом'якшують  та  обтяжують
покарання.
     Підстав для зміни  вироку  та  пом'якшенняОСОБА_2.  покарання
колегія суддів не вбачає.
     Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
                         у х в а л и л а:
     Касаційну   скаргу   засудженого   ОСОБА_2    залишити    без
задоволення, а вирок Апеляційного суду Київської  області  від  27
грудня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
                              Судді:
           Редька А.I.    Мороз М.А.    Заголдний В.В.