У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Філатова В.М.,
суддів
Кармазіна Ю.М., Гриціва М.I.
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2006 р., яким
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1народження, громадянка України, раніше несудима
засуджена за ст. 309 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік..
Відповідно до ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.
В апеляційній інстанції справа не переглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що 14.03.2006 р. приблизно о 15 год., знаходячись на трасі Москва-Сімферополь у невстановленої слідством особи придбала медичний шприц з особливо небезпечною наркотичною речовиною - опієм ацетильованим. який незаконно зберігала при собі та перевезла на вул. Скворцова у м. Запоріжжя без мети збуту, для власного вживання.
У касаційному поданні заступник прокурора Запорізької області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обгрунтованості засудження ОСОБА_1, порушує питання про скасування постановленого по справі вироку, оскільки вважає, що ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді обмеження волі, яке їй відповідно до вимог ст. 61 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) не могло бути призначено, оскільки у неї є малолітня дитина - віком до 14 років і вона не позбавлена батьківських прав щодо цієї дитини. Крім цього, прокурор вважає, що суд неправильно вказав дату затримання ОСОБА_1
У змінах до касаційного подання заступник прокурора Запорізької області просить змінити постановлений щодо ОСОБА_1 вирок - звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв'язку з тим, що до неї не може бути призначене інше покарання, передбачене ст. 309 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) .
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання зі змінами підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) підставами для скасування вироку чи постанови є, зокрема, неправильне застосування кримінального закону.
Як видно із вироку, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, суд зробив на підставі показань самої засудженої, інших доказах, яким дана оцінка, що не оспорюється у поданні.
Проте вирок підлягає зміні.
Як видно із матеріалів кримінальної справи суд всупереч вимогам закону застосував до ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі при наявності у неї неповнолітньої дитини.
Оскільки санкція ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) , за якою засуджена ОСОБА_1, передбачає лише два види покарань, які з огляду на наявність дитини не можуть бути застосовані до останньої та враховуючи роз'яснення викладені в ч. 7 п. 8 Пленуму Верховного Суду України № 7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03) від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" ОСОБА_1 слід звільнити від призначеного покарання.
Керуючись ст. ст. 394 та 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційне подання зі змінами заступника прокурора Запорізької області задовольнити.
Вирок Заводського районного суду Запорізької області від 24 травня 2006 року щодо ОСОБА_1змінити.
Звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання.
С У Д Д I :
Кармазін Ю.М. Філатов В.М. Гриців М.I.