У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Кліменко М.Р., Нікітіна Ю.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 жовтня
2005 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за 128 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки обмеження
волі.
На підставі статей 75 і 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 2 роки та покладенням на нього певних обов'язків.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Херсонської обласної лікарні
витрати за лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 887 грн. 07 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 31 січня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за заподіяння 26 травня
2004 року потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних
ушкоджень з необережності за обставин, викладених у вироку.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд,
посилаючись на те, що ударів потерпілому він не наносив, показання
потерпілого та свідків про побиття є суперечливими, досудове та
судове слідство було однобічним і упередженим, відмовою суду в
проведені повторної судово-медичної експертизи було порушено його
право на захист.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, при
вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування
судового рішення, суд касаційної інстанції керується статтями
370-372 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Тобто, відповідно до змісту
зазначеної норми закону, підставами для зміни або скасування
вироку місцевого суду в касаційному порядку є лише істотне
порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне
застосування кримінального закону і невідповідність призначеного
покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Як вбачається із змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1
посилається на однобічність і неповноту досудового та судового
слідства, а також невідповідність висновків суду першої інстанції
фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 368 та
369 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Разом з тим колегія суддів виходить із того, що однобічність
та неповнота досудового і судового слідства, невідповідність
висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи не є
предметом дослідження та перевірки касаційного суду. Тому
зазначені доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для
зміни або скасування судових щодо засудженого ОСОБА_1 При цьому
колегія суддів також відзначає, що жодних доводів незаконності та
необгрунтованості ухвали апеляційного суду, якою вирок щодо
ОСОБА_1 залишено без зміни, ним у своїй касаційній скарзі не
наведено.
Крім того перевіркою матеріалів справи встановлено, що
висновки суду першої інстанції про винність засудженого ОСОБА_1 у
вчиненні інкримінованого йому злочину обгрунтовані сукупністю
доказів, які з достатньою повнотою було зібрано органами
досудового слідства та всебічно, повно і об"єктивно досліджено в
судовому засіданні. Досліджені докази, відповідно до вимог ст. 67
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, отримали належну оцінку у вироку суду,
правильність та об"єктивність якої визнано апеляційним судом в
ухвалі, яку засудженим не оскаржено. Тому підстав для сумніву в
правильності оцінки зібраних та досліджених судом доказів у
касаційного суду немає.
Не допущено у справі й порушення судом права ОСОБА_1 на свій
захист. Iз протоколу судового засідання вбачається, що ні він, ні
його захисник клопотаннь про проведення повторної судово-медичної
експертизи для визначення тяжкості заподіяних ОСОБА_2 тілесних
ушкоджень не заявляли. Iз цього протоколу видно, що ОСОБА_1
ставилося лише питання про виклик експерта в судове засідання, в
задоволенні якого йому було відмовлено судом з урахуванням думок
інших учасників судового процесу (а.с. 194). Повторних клопотань з
цього приводу він не заявляв, у тому числі після дослідження
висновків усіх трьох проведених у справі судово-медичних експертиз
та інших матеріалів справи.
Безпідставні доводи засудженого й про те, що висновки
судово-медичних експертиз грунтуються лише на довідках лікарні, бо
як вбачається із описової частини висновку судово-медичної
експертизи, предметом дослідження судово-медичного експерта був не
тільки сам ОСОБА_2, а й дві медичні карти щодо нього (а.с. 38-39).
Таким чином, доводи касаційної скарги засуджено про те, що
органами досудового слідства та судом у справі були допущені
істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону,
спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з встановлених судом у справі фактичних обставин
вчинених засудженим дій та наслідків що настали, злочинні дії
засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 128 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, а покарання йому призначено відповідно до вимог
статей 65, 75 та 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Наведено свідчить, що підстав для скасування судових рішень
за доводами касаційної скарги засудженого, зазначених ст. 398 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, у справі немає. Тому керуючись ст. 394 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
СУДДI :
Міщенко С.М. Кліменко М.Р. Нікітін Ю.I.