Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві " 20 " березня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Хмельницької області від 8 грудня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не працюючий,

судимий 15 вересня 1997 року за ст.ст.17 ч.2, 93 п.п."ж", "з", 117 ч.3 КК України 1960 (2001-05) року на 9 років позбавлення волі,

звільнений 29 квітня 2004 року умовно-достроково

на 1 рік 8 місяців 12 днів позбавлення волі, -

засуджений:

- за п.п.6, 13 ч.2 ст. 115 КК України на довічне позбавлення волі;

- за ч.4 ст. 187 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст. 393 КК України на 6 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів визначено шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків визначено шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавлення волі з конфіскацією майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50000 грн. відшкодування моральної шкоди, а також на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 1308 грн. 16 коп. судових витрат.

ОСОБА_1 визнаний винним в умисному вбивстві престарілої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, з корисливих мотивів, під час розбійного нападу на потерпілу в її будинку по АДРЕСА_1 20 серпня 2004 року шляхом заподіяння ОСОБА_4 молотком по голові множинних вдавлених переломів кісток склепіння черепа за обставин, викладених у вироку. У результаті злочину ОСОБА_1 заволодів грошима та майном потерпілої на суму 2412 грн..

Крім того, 28 серпня 2004 року ОСОБА_1, перебуваючи в попередньому ув'язненні, втік із-під варти, заволодівши зброєю.

У касаційних скаргах адвокат ОСОБА_2 і засуджений ОСОБА_1 стверджують про порушення кримінально-процесуального закону і права ОСОБА_1 на захист при перших його допитах, про обмову себе ОСОБА_1 під тиском працівників слідства, про недопустимість певних доказів у справі та фальсифікацію адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1. Засуджений і його захисник посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що досліджувались у судовому засіданні, на неспростоване алібі ОСОБА_1 на момент скоєння злочину, відсутність слідів злочину на його знарядді та на одязі засудженого, на недоведеність корисливого мотиву і просять вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Засуджений ОСОБА_1 посилається також на невідповідність призначеного йому за ч.2 ст. 393 КК України покарання тяжкості й обставинам даного злочину та особі засудженого.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подані касаційні скарги, думку прокурора, який вважав, що вирок відносно ОСОБА_1 слід залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних по справі доказах, яким суд дав належну оцінку і обґрунтовано визнав засудженого винним у скоєнні інкримінованих йому злочинів. Винність ОСОБА_1 стверджується показаннями самого засудженого в ході досудового слідства та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи касаційних скарг ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 про те, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні докази винності засудженого у розбійному нападі, умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_4 і заволодінні її майном, спростовуються наступним.

У ході досудового слідства ОСОБА_1 у присутності захисника визнавав себе винним і детально розповідав про обставини скоєння ним умисного вбивства потерпілої ОСОБА_4. Він вказував, що наносив потерпілій удари молотком по голові, душив руками за шию. У будинку ОСОБА_1 вживав спиртову настоянку, а після того, як покинув будинок через вікно, викинув молоток, яким завдавав ударів, за будинок у бур'ян, де він і був виявлений у напрямку, вказаному засудженим, у ході огляду місця події.

У результаті судово-імунологічних експертиз на робочій частині вилученого молотка виявлено кров, яка може походити від потерпілої ОСОБА_4, та виявлені сліди потожирових нашарувань, домішки яких можуть походити від ОСОБА_1.

Згідно з висновком дактилоскопічної експертизи, на пляшці горілки "Распутин" зі спиртовою настоянкою домашнього виготовлення виявлено 4 сліди пальців лівої руки ОСОБА_1.

Смерть потерпілої ОСОБА_4 настала внаслідок несумісної з життям відкритої черепно-мозкової травми у вигляді множинних вдавлених переломів кісток склепіння черепа. Пошкодження голови виникли від дії твердого предмета, яким міг бути квадратний бойок робочої частини молотка.

Необґрунтованими є і доводи касаційних скарг про те, що засуджений у ході досудового слідства обмовив себе внаслідок застосування до нього недозволених методів впливу. Допитаний під час досудового слідства, ОСОБА_1 у присутності захисника заперечував застосування до нього будь-якого тиску з боку працівників міліції. Згідно з довідкою медичної частини Хмельницького слідчого ізолятора, ОСОБА_1 із приводу тілесних ушкоджень до медиків не звертався.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено.

Покарання ОСОБА_1 призначене відповідно до вимог ст.ст. 65 КК України, з урахуванням ступнею тяжкості вчинених злочинів, даних, що характеризують особу засудженого, і колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Хмельницької області від 8 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.