У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді
Кравченка К.Т.,
суддів
Канигіної Г.В., Кузьменко О.Т.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 15 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 21 червня 2005
року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 листопада 2005
року.
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця м. Харків,
жителя м. Київ, судимості не має,
засуджено до позбавлення волі:
- за ч.1 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на девcять років;
- за ч.1 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 за
сукупністю злочинів призначено девcять років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у доход держави 1 694 грн.
77 коп. судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 1 листопада 2005 року
апеляцію засудженого залишено без задоволення. Вирок Оболонського
районного суду м. Києва від 21 червня 2005 року щодо ОСОБА_1, в
частині засудження за ч.1 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
скасовано, а справу в цій частині закрито, у зв'язку із
відсутністю у діях ОСОБА_1 складу злочину. Постановлено вважати
ОСОБА_1 засудженим за ч.1 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на девcять
років позбавлення волі.
Як визнав суд, 15 січня 2005 року, приблизно о 23 годині,
ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у квартирі
АДРЕСА_1, після спільного вживання алкогольних напоїв, дочекавшись
поки потерпілий ОСОБА_2 заснув, на грунті особистих неприязних
стосунків, з метою вбивства, умисно, завдав потерпілому близького
14 ударів молотком у голову. Крім того, ОСОБА_1, завдав
потерпілому ще 4 удари ножем у грудну клітку. Смерть ОСОБА_2
настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток
склепіння черепа і пошкодженнями мозкової оболонки та забоями
головного мозку. Проникні колото-різані поранення грудної клітки
із пошкодженням серця та легенів сприяли настанню смерті
потерпілого.
У касаційній скарзі, як видно із її змісту, ОСОБА_1 просить
судові рішення скасувати. Вважає, що висновки суду не
відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вбивства він не
вчиняв, досудове та судове слідство проведено неповно та
однобічно, Вказує, що апеляційний суд не викликав його у судове
засідання. Разом із тим, засуджений просить урахувати дані про
його особу та помcякшуючі обставини.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарги засудженого, колегія суддів не вбачає
підстав для її задоволення.
Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності винності
ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства, стверджується сукупністю
зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, і є
правильними.
На обгрунтування свого висновку, суд підставно послався на
показання засудженого, який не заперечував, що ночував у
потерпілого у день вчинення злочину та забрав з квартири його
речі.
З показань свідка ОСОБА_3 (донька засудженого, з якою він
проживав), видно, що 15 січня 2005 року ОСОБА_1 зателефонував і
повідомив, що ночуватиме у знайомого. Засуджений повернувся додому
наступного дня, близько 8 години. Речі, які вилучені у його
кімнаті, їй не належать. Показання свідка підтверджуються й
даними, що є у роздруківці телефонних розмов з номеру ОСОБА_2, де
зазначено, що у період часу з 18 години 22 хвилини до 18 години 27
хвилин, відбулося 3 зcєднання з абонентом за місцем проживання
засудженого.
Винність ОСОБА_1 стверджується також і показаннями свідків
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_7, а також даними, що
є у протоколах огляду місця події та обшуку, під час якого у
кімнаті ОСОБА_1 було вилучено одяг та речі, котрі належали
потерпілому.
Iз висновків судово-медичної, медико-криміналістичної
експертиз та показань експерта ОСОБА_8, убачається, що на трупі
ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження в ділянках голови та грудної
клітки. Ушкодження голови утворилися від дії тупого предмета з
обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути молоток, вилучений
з місця події. Пошкодження грудної клітки утворилися від плоского
колючо-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа, вилучений
під час огляду квартири потерпілого.
З показань експерта видно, що усі тілесні ушкодження
потерпілому були заподіяні, коли останній перебував у
горизонтальному положенні. Після отриманих поранень ОСОБА_2 не міг
вчиняти активні дії.
Згідно з висновками судово-цитологічних експертиз на
вилучених молотку та ножі виявлено кров ОСОБА_2, а на ручці ножа
виявлено потові нашарування, походження яких від ОСОБА_1 не
виключаються.
Відповідно до висновку судово-цитологічної експертизи,
походження епітеліальних клітин, знайдених у піднігтьовому вмісті
рук ОСОБА_2, не виключається від винного.
Згідно з висновком судово-дактилоскопічної експертизи
відбиток середнього пальця правої руки, що виявлений під час
огляду квартири потерпілого, належить ОСОБА_1
За таких обставин вважати, що винність ОСОБА_1 у вчиненні
умисного вбивства ОСОБА_2 не доведена, а так само, і що досудове
та судове слідство проведено неповно та однобічно, немає підстав.
Посилання ОСОБА_1 на непричетність його до вчинення вбивства,
були предметом ретельної перевірки суду як першої, так і
апеляційної інстанцій, котрі дійшли обгрунтованого висновку про
те, що саме ОСОБА_1 вчинив цей злочин.
Суд, дослідив усі обставини, що могли мати значення для
прийняття рішення і його висновок, щодо доведеності винності та
кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, є правильним.
Посилання ОСОБА_1 на те, що його не викликали до суду
апеляційної інстанції, не відповідають дійсності. Iз матеріалів
справи убачається, що засуджений оскаржив вирок місцевого суду до
апеляційної інстанції, однак клопотання про його доставку у судове
засідання не подавав.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував усі обставини
справи, дані про особу засудженого, у тому числі й те, що він
судимості не має, є людиною похилого віку, за місцем проживання
характеризується позитивно, має нагороди. Належним чином
обгрунтувавши своє рішення, суд дійшов правильного висновку щодо
призначення ОСОБА_1 міри покарання саме у виді позбавлення волі,
яка є необхідною та достатньою.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, що
тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.
Підстав для задоволення касаційної скарги засудженого, а
також для призначення справи до касаційного розгляду з викликом
осіб, зазначених у ст.384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, не убачається.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1 -
відмовити.
Судді:
Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Кузьменко О.Т.