Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 травня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року,-

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області щодо індексації пенсії з 7 квітня 2013 року, яка проведена з порушенням вимог Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) (далі - Закон № 1282-ХІІ (1282-12) ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (1078-2003-п) (далі - Порядок), без врахування показника за базовий місяць вересень 2007 року та індексу споживчих цін за цей самий період. Також позивач просила зобов'язати відповідача з 7 жовтня 2013 року провести перерахунок індексації її пенсії з урахуванням фіксованої суми індексації, визначеної виходячи з базового місяця вересня 2007 року та індексу споживчих цін.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх рішення скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки у спірний період індекс інфляції складав понад 101 відсоток, а відповідач не провів індексацію пенсії позивачу відповідно до Закону № 1282-ХІІ (1282-12) та Порядку, така пенсія має бути перерахована.

Проте, до такого висновку суди дійшли без з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін, в порушення норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію за віком.

Так, відповідно до статті 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що діє можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі й пенсії.

За правилами статті 3 Закону № 1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Подальша індексація споживчих цін для індексації грошових доходів населення починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації 101 відсоток. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини перша, третя, четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону Кабінет Міністрів України 17 липня 2003 року постановою № 1078 (1078-2003-п) затвердив Порядок, яким визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

При цьому в пункті 3 Порядку визначено перелік грошових доходів громадян, одержаних в гривнях на території України, які не мають разового характеру, проте не відносяться до об'єктів індексації. До них, зокрема, належать соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).

Згідно даних матеріалів справи ОСОБА_4 отримує пенсію в складі якої є доплата до прожиткового мінімуму відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.

За таких обставин, на думку колегії суддів законних підстав для здійснення індексації пенсії позивачу немає.

Ураховуючи наведене, правових підстав для задоволення позову у судів попередніх інстанції не було.

Виходячи із зазначеного, суди правильно встановили обставини справи, але при цьому порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, їх слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

За приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 травня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року скасувати, ухвалити нову постанову, якою у позові ОСОБА_4 відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.