У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     Головуючого

     Синявського О.Г.

     суддів

     Нікітіна Ю.I.,  Пекного С.Д.

     розглянула в судовому засіданні в м.Києві " 6 " березня  2007
року  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами   засудженого
ОСОБА_1  і  його  захисника  ОСОБА_2  на  вирок  Кам'янка-Бузького
районного суду Львівської області від 16 березня 2005 року, яким

                             ОСОБА_1,

                          IНФОРМАЦIЯ_1,

            громадянин України, учень ВПУ №48 м.Львів,

      не судимий на підставі ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , -

     засуджений  за  ч.3  ст.185   КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           із
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2  роки  позбавлення
волі.

     Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та інших засуджених у  справі
ОСОБА_3,  ОСОБА_4,   ОСОБА_5,   ОСОБА_6   солідарно   на   користь
потерпілого ОСОБА_7539 грн. 93  коп.  матеріальної  та  5000  грн.
моральної шкоди.

     Ухвалою апеляційного суду Львівської  області  від  7  червня
2005 року вирок відносно ОСОБА_1 залишено без зміни.

     Судові рішення відносно засуджених у справі ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6 в касаційному порядку не оскаржені.

     ОСОБА_1 визнаний винним у таємному викраденні  майна  ОСОБА_7
та  ОСОБА_8  із  проникненням  у  житло  -  будинок  потерпілих  у
с.Великосілки Кам'янка-Бузького району вночі 8 серпня 2004 року за
попередньою змовою групою осіб.

     У касаційних скаргах захисник ОСОБА_2 та  засуджений  ОСОБА_1
стверджують,  що  обрана  засудженому  міра  покарання  є  занадто
суворою,  не  відповідає  ступеню  тяжкості   злочину   та   особі
засудженого, і просять звільнити ОСОБА_1 від відбування  покарання
з випробуванням на підставі ст.104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційних скарг,  колегія  суддів  вважає,  що
підстав  для  задоволення  касаційних  скарг  засудженого  і  його
захисника немає.

     Звільнення особи від відбування покарання з  випробуванням  є
правом суду, яке він використовує тоді, коли приходить до висновку
про можливість виправлення засудженого без  відбування  покарання.
Місцевий  суд  призначив  ОСОБА_1  більш  м'яке   покарання,   ніж
передбачено законом, урахувавши, зокрема  його  роль  у  вчиненому
злочині,  ступінь   тяжкості   останнього   і   дані   про   особу
неповнолітнього підсудного. Колегія суддів звертає увагу на те, що
ОСОБА_1  вже  притягувався  до  кримінальної  відповідальності  за
ст.185 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та був звільнений від відбування
покарання за цим законом із випробуванням.

     Колегія суддів не вбачає підстав  для  внесення  кримінальної
справи відносно ОСОБА_1 у касаційний  розгляд  з  метою  перегляду
вироку щодо нього з мотивів, наведених у  касаційних  скаргах,  що
подані.

     Керуючись ст.ст.394, 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , -

                        у х в а л и л а :

     відмовити в задоволенні касаційних скарг засудженого  ОСОБА_1
і його захисника ОСОБА_2.

                              судді:

     Синявський О.Г.  Нікітін Ю.I.  Пекний С.Д.