У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Паневіна В.О.,
суддів
Кліменко М.Р. і Школярова В.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 лютого 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 7 липня 2005
року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду міста Києва від 21 вересня 2005 року,
в с т а н о в и л а :
цим вироком засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше судимого:
- 22.06.1998 року за ч.3 ст.101 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6
років позбавлення волі, звільненого 17.08.2001р. умовно-достроково
на 2 роки 3 міс. 9днів за Законом України "Про амністію"
( 2593-14 ) (2593-14)
від 05.07.2001р., -
- за ч. 1 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки 6 місяців
позбавлення волі;
- за ч.2 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
ОСОБА_1. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі
строком на 4 роки 6 місяців.
ОСОБА_1. засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
27.02.2005 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_1, будучи в
стані алкогольного сп'яніння, у під'їзді будинку №АДРЕСА_1 в м.
Києві із застосуванням насильства, небезпечного для життя та
здоров'я, наніс удар кулаком у голову ОСОБА_2, від чого останній
втратив свідомість, та заволодів його мобільним телефоном "Нокіа
3220" із сім-картою на загальну суму 1328 грн.
07.04.2005 року близько 00 год.15 хв. ОСОБА_1., перебуваючи
біля кафе "Пул бар", що знаходиться по вул. Семашко, 7 в м. Києві,
вирвав з рук ОСОБА_3. жіночу сумку і повторно відкрито заволодів
майном потерпілої на суму 692 грн.64 коп.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 21 вересня 2005
року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що його
винуватість у вчиненні розбою недоведена, і його в цій частині
засуджено незаконно. З урахуванням цього просить судові рішення
щодо нього змінити, скасувати їх в частині його засудження за ч.1
ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та перекваліфікувати його дії з ч.2
ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч.1 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з призначенням більш м'якого покарання за цією статтею.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні
розбою щодо ОСОБА_2 відповідає фактичним обставинам справи,
підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд
дав належну оцінку, і є обгрунтованим.
Посилання засудженого ОСОБА_1. у касаційній скарзі на те, що
нападу на ОСОБА_2 з метою заволодіння його майном та із
застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я потерпілого,
він не вчиняв, спростовані дослідженими судом доказами, зокрема,
неодноразовими показаннями ОСОБА_2, даними ним на досудовому
слідстві, в тому числі при проведенні очної ставки із ОСОБА_1., і
в суді, не довіряти яким у колегії суддів підстав немає.
Так, потерпілий ОСОБА_2. послідовно та незмінно зазначав, що
27.02.2005 року він зустрів наглядно знайомого ОСОБА_1., з яким
розпивав спиртне. У процесі цього останній дізнався про наявність
мобільного телефону у потерпілого і, пройшовши разом з ним до
будинку №АДРЕСА_1, став вимагати, щоб той надав йому мобільний
телефон для здійснення дзвінка, на що останній не погоджувався.
Тоді ОСОБА_1 наздогнав потерпілого у під'їзді і вдарив його рукою
по голові, від чого потерпілий втратив свідомість, а потім виявив
зникнення мобільного телефону "Нокіа 3220".
Ті обставини, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2. 27.02.2005 року разом
розпивали спиртне та були в під'їзді будинку по АДРЕСА_1
засудженим ОСОБА_1. у судовому засіданні не заперечувалися.
Твердження про невинуватість у вчиненні злочину ОСОБА_1
висловлював у суді першої і апеляційної інстанцій, які їх ретельно
перевірили та обгрунтовано визнали такими, що не відповідають
матеріалам справи.
Свої висновки щодо отриманих доказів та їх оцінки в
сукупності з іншими наведеними у вироку доказами суди належним
чином мотивували. З цими висновками погоджується і колегія суддів.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не навів ніяких інших
доводів, які б спростовували висновки суду першої та апеляційної
інстанцій за обговорюваними питаннями.
Всебічно дослідивши та оцінивши всі докази у сукупності, суд
дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1. щодо ОСОБА_2
злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
З урахуванням цього і визнання ОСОБА_1. винуватості у
вчиненні грабежу ОСОБА_3. суд правильно кваліфікував його дії за
цим епізодом за ч.2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за ознакою
повторності.
Підстав для зміни судових рішень не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_1. суд урахував ступінь
тяжкості вчинених злочинів, особу засудженого і призначив йому
покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Це
покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1. і
попередження нових злочинів.
Підстав для призначення справи до розгляду з повідомленням
осіб, визначених ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1.
Судді:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Школяров В.Ф.