У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.
суддів
Жука В.Г., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 лютого 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від
16 листопада 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше не судимого, -
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами строком на 2 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 15294
грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 14000 грн.
моральної шкоди в інтересах її неповнолітнього сина ОСОБА_3., крім
того на користь держави 250 грн. судових витрат за проведення
судово-автотехнічної експертизи.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 17 січня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1. змінено в частині вирішення
цивільного позову. Виключено з вироку вказівку про стягнення із
засудженого витрат на поминки в сумі 2100 грн. У решті вирок
залишено без зміни.
ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 27 червня 2004 року, о
22 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем Москвич - 412, державний
номер НОМЕР_1, рухаючись автодорогою Житомир - Чернівці -
Теребляче в напрямку м. Житомира, зі швидкістю не менше 92км/год,
на 13-му кілометрі в АДРЕСА_1 Житомирського району Житомирської
області, в порушення п.п. 2.3 б, 12.1, 12.2, 12.3 Правил
дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою
обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, при виборі в
установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню
обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно
контролювати його рух та безпечно керувати ним, у темну пору доби
не обрав таку швидкість, щоб мати змогу зупинити транспортний
засіб у межах видимості дороги, при виникненні перешкоди для руху,
яку він об'єктивно був спроможний виявити, негайно не вжив заходів
для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або
безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, значно
перевищив дозволену швидкість руху транспортних засобів у
населених пунктах, яка становить не більше 60км/год, внаслідок
чого вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_4., який стояв біля
багажника автомобіля ГАЗ - 2402, державний номер НОМЕР_2, що
знаходився на узбіччі дороги в попутному напрямку. Внаслідок ДТП
потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. стверджує, що не мав
технічної можливості уникнути аварії, рухався зі швидкістю
60км/год, автомобіль ГАЗ стояв на проїжджій частині дороги, а його
задніх фар не було видно із-за людей, зазначає, що
судово-автотехнічна експертиза не відповідає вимогам закону та
грунтується на неправильних вихідних даних, ДТП на його думку
сталася внаслідок порушення водієм автомобіля ОСОБА_4. Правил
дорожнього руху. Крім того, посилається на неправильність
вирішення цивільного позову. Просить, як убачається зі змісту
скарги, постановлені щодо нього вирок та ухвалу скасувати, а
справу закрити на підставі ч. 2 ст. 6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для її
задоволення немає.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочину за
викладених у вироку обставин, грунтуються на зібраних у справі
доказах, зокрема, показаннях потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_5,
свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7. та ОСОБА_8., експерта ОСОБА_9., даних
протоколів огляду місця ДТП, огляду транспортного засобу,
відтворення обстановки та обставин події, даних висновків
судово-медичної, судово-технічних,
судово-транспортно-трасологічої, судово-автотехнічної та
судово-товарознавчої експертиз, інших матеріалах справи.
Що стосується посилань у скарзі засудженого на відсутність в
його діях складу злочину, оскільки він рухався зі швидкістю
60км/год, автомобіль ГАЗ стояв на проїжджій частині дороги, а його
фари були закриті людьми, то їх слід визнати необгрунтованими.
Вони були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і не
знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Так з показань свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7. та ОСОБА_8., які
були очевидцями події, вбачається, що автомобіль ГАЗ стояв на
узбіччі дороги.
Відповідно з висновком судово-автотехнічної експертизи
автомобіль ГАЗ-24 в момент удару знаходився на правому краю полоси
руху шириною 4,2м, на відстані біля 4,0м від осьової лінії,
швидкість руху автомобіля М-412 на момент початку гальмування
становила 95км/год, причиною ДТП була невідповідність дій водія
ОСОБА_1. вимогам п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху.
Зазначений висновок судово-автотехнічної експертизи, як і
інші висновки судових експертиз по справі, є повними об'єктивними
і науково обгрунтованими.
Суд правильно оцінив суперечливі показанням засудженого
ОСОБА_1. та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_1., ОСОБА_11., ОСОБА_12., як
бажання допомогти ОСОБА_1. уникнути відповідальності.
Аналіз зібраних по справі доказів дає підстави касаційному
суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій
засудженого ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Покарання ОСОБА_1. призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого
злочину, даних про особу винного та обставин, які пом'якшують
покарання.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону
України не встановлено.
Цивільний позов зі змінами, внесеними апеляційним судом,
вирішено у відповідності до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
С у д д і :
Редька А.I. Жук В.Г. Заголдний В.В.