УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Кліменко М.Р. та Гриціва М.I.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 лютого 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на судові рішення щодо нього
встановила:
вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області від 09 лютого 2005 року
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, згідно з ст. 89 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
судимостей немає,
засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією майна,
яке є власністю засудженого.
Постановлено стягувати солідарно з ОСОБА_1 та із засуджених
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 4233 гривні на
відшкодування матеріальної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що
він 20 жовтня 2002 року близько 00 годин 20 хвилин біля повороту
на вулицю Качалова в м. Кривому Розі Дніпропетровської області,
будучи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою в
групі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (вони були засуджені за скоєння цього
злочину за іншим вироком) і невстановленою особою, напали на
потерпілого ОСОБА_4, із застосуванням насильства, що було
небезпечним для життя та здоров'я, яке проявилось у заподіянні
ударів руками і ногами в голову та інші частини тіла із
спричиненням легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом
здоров'я, заволоділи його майном на загальну суму 8062 гривні.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12
липня 2005 року вирок було змінено і з вступної та мотивувальної
частин виключено посилання на судимість ОСОБА_1
У решті вирок залишено без зміни.
В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про
скасування вироку з підстав неповноти та однобічності судового
розгляду справи. Вважає, що вирок мотивовано неправдивими та
суперечливими показаннями потерпілого ОСОБА_4 й засуджених ОСОБА_2
і ОСОБА_3 Також наводить доводи про неправильність кваліфікації
його дій та призначення покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Як убачається з матеріалів справи, висновки суду першої
інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому
злочину за обставини, встановлених судом і викладених у вироку,
обгрунтовані показаннями ОСОБА_4, який при пред'явленні для
впізнання, на очній ставці та в судовому засіданні вказав, що
ОСОБА_1 був співучасником розбійного нападу на нього; даними
висновку судово-медичної експертизи про спричинення потерпілому
небезпечних для життя та здоров'я тілесних ушкоджень, іншими
доказами, в тому числі показаннями свідка ОСОБА_2
Суд першої інстанції, оцінивши наведені у вироку докази в
сукупності та взаємозв'язку, визнав їх достовірними й спростував
доводи засудженого про його непричетність до злочину. При
перегляді справи в порядку апеляційного провадження також були
перевірені викладені в апеляції доводи ОСОБА_1 і на їх
спростування в ухвалі наведені мотиви, що грунтуються на
матеріалах справи.
Злочинні дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно, а доводи про те, що кваліфікація є
невірною, колегія суддів вважає безпідставними.
Порушень кримінально-процесуального закону, за яких вирок
підлягав би зміні чи скасування, не виявлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання
ОСОБА_1 призначено з урахуванням характеру та ступеня тяжкості
вчиненого ним злочину, даних про його особу та обставин, що
впливають на покарання.
Для пом'якшення покарання, з причин, зазначених у касаційній
скарзі, немає підстав.
Керуючись ст.ст. 294 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
ухвалила:
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Гриців М.I.