УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Паневіна В.О.,

     суддів

     Кліменко М.Р. та Гриціва М.I.,

     розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  20  лютого  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою  потерпілої  ОСОБА_1
на судові рішення щодо ОСОБА_2

                           встановила:

     постановою      Світловодського      міськрайонного      суду
Кіровоградської області від 25 серпня 2005 року

     ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, судимостей немає,

     звільнено  від  кримінальної  відповідальності   за   злочин,
передбачений ч.2 ст.  286  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  на  підставі
Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
          від 31 травня 2005 року
із закриттям провадження в справі.

     Цивільні позови ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  до  ОСОБА_2  про
відшкодування шкоди залишено без розгляду.

     У порядку забезпечення цивільного позову накладено  арешт  на
належний ОСОБА_2 та ОСОБА_5 автомобіль.

     Органами  досудового  слідства   ОСОБА_2   було   пред'явлено
обвинувачення в тому, що вона  27  травня  2005  року  близько  15
години на керованому  нею  автомобілі  з  причепом,  рухаючись  по
заокругленню   3-ої   об'їзної   дороги   в    м.    Світловодську
Кіровоградської області, порушила пп. 2.3, 12.1 Правил  дорожнього
руху - не вибрала безпечної швидкості, не врахувала вагу  вантажу,
який  нею  перевозився  в  причепі,  внаслідок  чого  виїхала   на
зустрічну смугу руху і зіткнулася з автомобілем, за  кермом  якого
знаходився ОСОБА_6.

     Унаслідок зіткнення ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження,
від яких помер на місці події,  а  його  пасажир  ОСОБА_3  отримав
середньої тяжкості тілесні ушкодження.

     Ухвалою судової палати у  кримінальних  справах  апеляційного
суду  Кіровоградської  області  від  11   жовтня   2005   року   з
мотивувальної   частини   постанови   виключено   посилання    про
необхідність задоволення клопотання потерпілої ОСОБА_1  в  частині
забезпечення позову, а з резолютивної  -  рішення  про  накладення
арешту на автомобіль ОСОБА_2

     У решті постанову залишено без зміни.

     В касаційній скарзі  потерпіла  ОСОБА_1,  не  погоджуючись  з
ухвалою апеляційного суду про виключення з постанови  рішення  про
накладення арешту  на  майно  та  посилаючись  на  існування  двох
постанов про закриття справи  з  взаємозаперечними  формулюваннями
відносно  забезпечення  позову,  просить  скасувати   постановлені
судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги,  колегія  суддів  вважає,  що  для  її  задоволення  немає
підстав.

     Під  час  попереднього  розгляду  справи   суддею   правильно
встановлено   підстави   звільнення   ОСОБА_2   від   кримінальної
відповідальності  на  підставі  Закону  України   "Про   амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
          від 31 травня 2005 року та прийнято  законне  рішення
про закриття провадження в справі.  Таке  рішення  суд  прийняв  з
урахуванням ознак,  які  характеризують  особу  обвинуваченої,  та
категорії  вчиненого  нею  злочину,  наявність  яких  фактично  не
заперечується в касаційній скарзі.

     Що ж стосується тверджень потерпілої ОСОБА_1  про  можливість
звільнення  ОСОБА_2  від   кримінальної   відповідальності   після
судового розгляду справи по суті пред'явленого їй обвинувачення та
вирішення заявлених цивільних позовів, то вони не  грунтуються  на
вимогах  закону.  Відповідно  до  вимог  ст.   248   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
          за  наявності  обставин,  які   виключають   подальше
провадження у кримінальній справі, суддя має прийняти рішення  про
закриття її й на стадії попереднього розгляду.

     Також необгрунтовані доводи скарги  стосовно  наявності  двох
процесуальних  документів  про   закриття   справи,   оскільки   в
матеріалах справи є тільки  одна  постанова  такого  характеру  та
змісту (а.с. 247).

     Переглядаючи справу, апеляційний суд  мотивовано  виключив  з
постанови рішення про  накладення  арешту  на  автомобіль  ОСОБА_2
оскільки, закриваючи справу, суддя відповідно до ч. 1 ст. 248  КПК
України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          повинен  скасовувати   заходи   забезпечення
цивільного позову, а не застосовувати їх.

     Тому доводи скарги  про  необхідність  накладення  арешту  на
майно обвинуваченої є безпідставними.

     Будь-яких інших  істотних  порушень  вимог  кримінального  та
кримінально-процесуального  законів,  які  б  ставили  під  сумнів
законність  та  обгрунтованість  прийнятих  судових   рішень,   не
встановлено.

     Керуючись ст.ст. 294 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     відмовити в задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1
                              Судді:

             Паневін В.О.  Кліменко М.Р.  Гриців М.I.