У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Гошовської Т.В., Кривенди О.В.,
за участю прокурора
Кравченко Є.С.,
виправданого
ОСОБА_1,
потерпілого
ОСОБА_2.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 8 лютого 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав
участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення
щодо ОСОБА_1
Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської
області від 10 лютого 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
не судимого,
виправдано за ч. 1 ст. 365 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
відсутністю в діянні складу злочину.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2006
року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому,
що він, обіймаючи посаду IНФОРМАЦIЯ_2 Білгород-Дністровського МВ
ГУ МВС України в Одеській області, 7 червня 2001 року умисно,
шляхом перевищення влади та своїх службових повноважень, виходячи
за межі наданих йому прав та повноважень, не маючи достатніх на те
підстав, на порушення діючого законодавства, дав вказівку
співробітникам ВДСБЕЗ Білгород-Дністровського МВ ГУ МВС України в
Одеській області утримувати в нічний час в службових кабінетах
директора підприємства ВАТ "IНФОРМАЦIЯ_3" ОСОБА_2. Це
розпорядження вказані співробітники міліції виконали і ОСОБА_2 не
мав можливості залишити місце, де його утримували, хоча бажав
цього.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування
судових рішень щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий
розгляд у зв'язку з допущеною однобічністю і неповнотою судового
слідства та істотними порушеннями кримінально-процесуального
закону.
Зокрема, прокурор зазначає, що судом першої інстанції не дано
належної оцінки всім доказам у справі, а апеляційний суд
постановив ухвалу щодо ОСОБА_1, не дотримавшись передбачених ст.
377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вимог.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
потерпілого ОСОБА_2, який просив задовольнити касаційне подання,
виправданого ОСОБА_1, який вважав, що касаційне подання необхідно
залишити без задоволення, а судові рішення щодо нього - без зміни,
міркування прокурора, який підтримав касаційне подання у повному
обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не
підлягає з таких підстав.
Як свідчать дані протоколу судового засідання і зміст вироку,
суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дослідив всі
обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі,
повно і всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази і
дав їм у сукупності належну оцінку відповідно до вимог ст. 67 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Так, ОСОБА_1 як під час досудового слідства так і в судовому
засіданні вину свою не визнавав та вказував, що жодних
розпоряджень утримувати ОСОБА_2 в нічний час у службових кабінетах
працівників ВДСБЕЗ не давав.
Такі ж показання дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Як убачається з пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, у ньому
не вказано жодного прізвища працівників правоохоронних органів,
які отримали розпорядження незаконно утримувати ОСОБА_2 в
службових кабінетах і жоден із цих працівників, які були допитані
в судовому засіданні, не підтвердив, що ОСОБА_1 таке розпорядження
видавалось.
За таких обставин суд дійшов вірного висновку про
невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Висновки суду докладно мотивовані у вироку, що відповідає
вимогам ст. 334 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Апеляційний суд, розглянувши апеляції прокурора та
потерпілого ОСОБА_2. на вирок, визнав правильною оцінку доказів
судом першої інстанції та постановив ухвалу з дотриманням вимог
ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи
касаційного подання про допущені в справі істотні порушення
кримінально-процесуального закону та однобічність і неповноту
судового слідства.
Передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для
зміни чи скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 при перевірці
справи у касаційному порядку не виявлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395,396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України, -
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а вирок
Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від
10 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області
від 25 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
судді:
Пивовар В.Ф. Гошовська Т.В. Кривенда О.В.